До списку пам’яток, які не підлягають приватизації, ВР внесла кілька кримських монастирів
КИЇВ — Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом "Про Перелік пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації"». Законодавчим актом доповнено перелік пам?яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації такими об?єктами, зокрема як монастир «Шулдан» у Севастополі: великий печерний храм; малий печерний храм; келії, господарські та інші печерні споруди; печерний монастир «Челтер-Мармара» у Севастополі: храм (руїни); спорудження печерні господарські та Церква Здвиження Хреста Господнього в Ялті (Лівадія).
Серед інших пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації відповідно до закону, також такі:
– будинок колишніх офіцерських зборів (м.Сімферополь);
– комплекс споруд Лівадійського палацу (смт.Лівадія): Великий палац (будівля 1910-1911 рр.), у якому 4-11 лютого 1945 р. відбувалася Кримська (Ялтинська) конференція; Церква Здвиження Хреста Господнього; палац Фредерікса; Свитський корпус;
– паркові споруди та малі архітектурні форми (смт.Лівадія): колодязь із химерою, колона Махмуд-хана, леви парадного входу Великого палацу (2 одиниці), ковані ворота Італійського дворика Великого палацу, лави мармурові Італійського дворика Великого палацу (6 одиниць), фонтан в Італійському дворику Великого палацу, фонтан "Марія" в Арабському дворику Великого палацу, фонтан на східному фасаді Великого палацу, фонтан "Лівадія" (з головою баранчика) біля західного фасаду Великого палацу, дивани мармурові на східному фасаді Великого палацу, дзвіниця біля західного фасаду Великого палацу, ваза "з орлами" (на території Лівадійського парку), постаменти та вази із яшми (портик північного фасаду Великого палацу) (2 одиниці);
– комплекс споруд палацу Олександра III (м.Ялта): Палац Олександра III; напівкругла підпірна стіна з арками, вазами, ліхтарними колонами і пристінними фонтанами; підпірна стіна із чотирьохщаблевими сходами, скульптурами «Сфінкс», вазами і стовпами; підпірна стіна з вазами і тумбою; скульптурна група на західному фасаді палацу: дві скульптури "Сатир", дві скульптури "Химера", три чаші фонтанів; басейн декоративний; вази на ґанку головного входу (6 шт.); балюстрада з вазами на терасі західного фасаду; спарені колони; сходи;
– вілла "Анна" (санаторій "Робочий уголок");
– вілла "Марина" (санаторій "Робочий уголок");
– будинок художника Л.Ф. Лагоріо (м.Феодосія);
– садово-парковий і архітектурний комплекс санаторію "Ялта" ЧФ РФ;
– комплекс Юсуповського палацу (підрозділ Адміністрації Президента України);
– замок "Паланок" (м.Мукачево, Закарпатська обл.).
Про це інформує прес-служба Верховної Ради.
Довідка:
Печерні монастирі Криму засновані в VIII-ІХ ст. іконошанувальниками, що втекли з Візантії. Найвідоміші монастирі Бахчисарайського району: Свято-Успенський (нині діючий), Качі-Кальйон, ЧілтерКоба, Шулдан, а також Інкерманський, Свято-Георгіївський на мисі Фіолент (нині діючий) під Севастополем.
Світлина — Ольги Пернатської.
