Священник Іван Рибарук, богослов-філософ, церковно-громадський діяч, подвижник єдності християн, парох Криворівні
Майдан – це Бог, духовність, молитва за словами школярів. Зрештою, саме діти-студенти піднімали Майдан Революції Гідності.
Майдан – боголюдська справа, духовно-суспільна, яку створити неможливо. Майдан – зібрання, і ніколи не зігнання, це добровільне зібрання людей.
Майдан – внутрішній прояв душі народу як протест, боротьба, творення.
Голодомор 1932-1933 рр. також був через Майдан, майдан – це зібрання серед якого є і Господь Бог.
Українські Майдани – це внутрішня потреба виступити, щоб врятувати себе: незалежність, державність, цивілізаційність, культуру, мову, історію.
За що розіпʼяли Христа? За те, що свідчив гідність людини.
Хрещатик – місце Майдану, місце народження нової людини в Україні, колись там протікала річка, там колись хрестили Русь Україну.
В час Майдану центр Києва ставав Голгофою для українського народу, задля нашого переродження, задля нашого Воскресіння. Також і зараз Україна стала Голгофою для цілого світу. І це народження нової людини для світу.
Слова Богдана Гаврилишина про висоту, чистоту і шляхетність українського Майдану, дійсно свідчать про втілення Божого задуму через український народ.
Адже висоту, гідність людини ще раз для світу явив наш український Майдан, який триває досі.
Подвиг героїв Небесної Сотні, це наслідування Ісуса Христа, негідно їх забувати.
Не опускаймо висоту Майдану! Тримаймо висоту Майдану!
Свідчимо висоту Майдану!
Живімо висотою Майдану!
Від шанування Майдану залежить наша Перемога.