Гарнізонний храм Львова святкує 10-ліття відродження (програма)
2 грудня (четвер) о 14:00 відбудеться урочисте відкриття відреставрованих фресок центрального склепіння храму (понад 1000 кв.м) авторства Франциска Екштайна 1738-1740 рр.
5 грудня (неділя) о 16:00 — Урочиста академія, презентація книги про Гарнізонний храм "Історія одного десятиліття"; нагородження гостей; концерт квінтету "P&P Quintet".
6 грудня (понеділок) о 11:00 — Архиєрейська Божественна Літургія;
13:00 — церемонія спецпогашення поштової марки АТ "Укрпошта" та представлення ювілейної монети Національного банку України із зображенням Гарнізонного храму.
Нагадаємо, Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла був заснований 31 липня 1610 р. (тоді було закладено та освячено наріжний камінь) як єзуїтський костел. Храм був відкритий офіційно 9 вересня 1630 р., коли до нього були внесені Святі Дари та головні святині – скульптуру Христа Розп’ятого та ікони Матері Божої Утішительки і св. Станіслава Костки. Повноцінно роботи були завершені аж у 60-их рр. XVII ст. Тим же часом датуються й перші малярські оздоби, авторства Матвія Климковича та будівництво першого органу.
У 1655 р., під час облоги Львова козацько-московським військом, на вежу храму міський гарнізон підняв гармату. З неї, як свідчать джерела, поцілили у склад боєприпасів московського війська.
У 1734 р. сталася пожежа, під час якої храм сильно постраждав. Відтак було запрошено майстра Франциска і його сина Себастьяна Екштайнів до створення нових розписів храму, що і тривало у 1738-1740 рр.
15 травня 1771 р. на внутрішній вежі Єзуїтської фіртки поруч з храмом було відкрито першу астрономічну обсерваторію на українських землях, яка водночас стала й однією з найстаріших у світі.
У 1939 р. під час бомбардувань Львова один з снарядів протаранив дах храму. Однак, набагато більшою була шкода від пожежі, яка перекинулась від будинку Головного державного фінансового управління, який постраждав найбільше. У вогні згорів дах костелу, який повноцінно відновили лише в 1959 р. під час реставрації, якою керував Ігор Старосольський. Протягом Другої світової війни незважаючи на пошкодження, у храмі ще служились Меси, які відправляли єзуїти. Духовне життя храму де-факто перервалось 4 червня 1946 р., коли під тиском радянської влади останні монахи залишили свою обитель. Крім особистих речей та церковного начиння, з собою до Польщі члени Товариства Ісуса забрали дві ікони Богородиці (Утішительки та Страждальної), ікону св. Станіслава Костки та мощі св. Бенедикта. Сам храм було закрито і за деякий час перетворено на книгосховище бібліотеки ім. Василя Стефаника. Сумарно, в храмі до 2011 р. знаходилось близько 2,5 млн. книжок різного часу видання, мови та характеру.
Вигляд інтер'єру храму після вивезення книжок
6 грудня 2011 р. відбулося освячення відновленого храму свв. апп. Петра і Павла. З того часу тут відновилося молитовне життя, а храм став Гарнізонним і осередком Центру військового капеланства Львівської архиєпархії УГКЦ.
У серпні 2012 року у храмі було висвячено ченця-єзуїта Андрія Зелінського. За словами настоятеля храму о. Степана Суса, вперше за 70 років у цьому храмі відбулося возведення в сан священика-єзуїта.
З дня свого відкриття, у церкві проводять роботи з відновлення пошкоджених елементів інтер’єру та фасаду. У грудні 2017 р. було презентовано завершений перший етап реставрації стінописів вівтарної частини. З весни 2018 р. і до листопада 2021 р. тривав другий етап реставрації стінописів склепіння храму — загалом було відновлено 1000 кв.м стінописів.
Паралельно з цим, досліджуються й підземні простори. У 2014 р. було відкрито своєрідний музей-підземелля, який на сьогодні є найбільшим підземним музеєм Львова, що продовжує розвиватись, поповнюється колекціями старовинних пам'яток.
Зараз триває реставрація фасаду храму, а в планах є відновлення вівтарної частини.
