Міська громада вирішила передати її ПЦУ. Коли представники міської громади прийшли до храму, то в середині церкви зачинилася громада УПЦ. Довго не думаючи, людей звідти "викурювали" газом в присутності священників ПЦУ та за сприяння представників місцевої влади.

Такі речі не лізуть ні в які ворота, але вони вповні вписуються в яскраву картинку "гонінь", яку старанно вимальовує в Україні російська пропаганда.

Пам'ятаю, як у 2009 році у Рівне приїжджав патріарх кирило. Візит перенесли на наступний день з огляду на безпеку "святійшої персони". Не дивлячись на "секретну дату" його появи, патріарха зустрічали не тільки віряни УПЦ.

Поряд, за кордоном поліції, агресивно галасували якісь молодики, які були вже під газом: "Геть московського попа" і при тому вони лізли битися з людьми. З першого погляду було видно, що та компанія явно в церкву не ходила. Я їх часто бачив біля бочки з пивом.

Мені в ту мить було страшенно соромно за Україну. Адже весь цей трагікомічний цирк знімався на камеру і транслювався по усім каналам світу, на всю потугу брехливих міхів тодішньої російської пропаганди.

І як на нас після того дивився світ? Як на пришелепкуватих фанатиків-фашистів? А ті, хто підтримував подібні протести, були й "раденькі, що дурненькі?". Ось так росія тоді доводила світу, що, мовляв, без нашої "миротворчої присутності", ті "дикуни" поперегризають одне одному горло.

Ось і цього разу! Дивлюся на ту лукаву благообразну посмішку архієрея УПЦ, якого виштовхували молодики в балаклавах із території Івано-Франківського храму і бачу, що від тих "гонінь" він насправді зловтішається". Бо настав його зірковий час "мученицької слави"!

Адже, якщо тим хлопцям, що лізли в бійку у 2009 році, за "цирк на дроті" тре було давати на пиво, то тепер надто ревниві українці усе зробили самі замість нього, та ще й безкоштовно, а архієрей ще й зекономив.

Ззовні росія нічого не може вчинити Україні. Тому вона смикає за тупі амбіції та низькі пристрасті деяких гарячих голів зсередини. Для того, щоб ділити суспільство на святих росіян і "біснуватих" "фашистів-українців", росія безсоромно використовує Церкву.

Коли ця прикра ситуація потрапила на простори інтернету, то в росії та церковних ЗМІ УПЦ зчинився справжнісінький пекельний галас злорадства: "Ось бачте, які ті українці насправді біснуваті. Оце справжнє обличчя їхньої Церкви - ПЦУ".

Те, що трапилося у Івано-Франківську - прикре виключення. Знаю, що в ПЦУ немає такої ганебної пропаганди, спрямованої проти мп, яка присутня в УПЦ проти ПЦУ. Але ж від "гарячих голів" ніхто не застрахований.

Будучи парафіянином ПЦУ засуджую таку "боротьбу" з інакомислячими, бо якраз-таки агресія до інакомислячих в середині суспільства уподібнює нас з росіянами.

Українці - нація гідних людей і наша боротьба в тилу мала би бути такою ж гідною та розумною, як боротьба ЗСУ на фронті - такою, яка спрямована на збереження життя, а не на його знищення.

На жаль УПЦ не йде на діалог із суспільством та іншими конфесіями і своєю явно антиукраїнською політикою сама викликає до себе агресію.

На жаль УПЦ свідомо провокує нехороше до себе ставлення. Але комусь потрібно бути розумнішим. Сьогодні Бог покликав до мудрої сили, до розуму та сумління саме українців. Тому що на нашому боці правда. А правда - то не привід для марнославства, а велика відповідальність за свої вчинки і слова перед Богом і усім світом!

Не варто вже вкотре потрапляти у ефесбешну примітивну пастку - дозволяти, щоб українець бився з українцем, ніби "заради віри". Гадаю, що з організаторами подібних міроприємств, які дискредитують Україну в очах світового співтовариства, мають займатися відповідні служби. А українцям варто поборотися за інших українців, доки ще є можливість.

УПЦ нажаль поступово замикається в лабетах сектанського протиставлення себе усім іншим. Але це - їхній вибір. Якщо ми йдемо в Європу, то повинні вчитися його поважати і відпускати людей на волю Божу.