Кабмін заблокував реєстрацію релігійних громад

25 вересня, 22:27
dniprograd.org - фото 1
dniprograd.org
Кабінет міністрів України видав розпорядження, яким подачу документів для реєстрації релігійних організацій перевів до ЦНАП. Начебто добре, в одному місці подавати всі документи. Тільки два роки тому держава вже зробила так зване «єдине вікно» для церков, щоби не треба було бігати по різних інстанціях, а можна було подати всі документи в одному місці. Це зручно та ефективно.

Джерело: Лівий берег

Зараз це хочуть скасувати. Але небезпека не тільки в тому, що церквам тепер стане складніше, а в тому, що нове розпорядження на практиці виконати буде неможливо. Чому Кабмін прийняв такий документ та які реальні небезпеки він у собі містить?

Реєстрація, статути та «єдине вікно»

Почну з невеликого історичного екскурсу. Коли приймали новий Закон про релігійні організації у 1991 році, то ніяких ще електронних баз данних чи реєстрів не існувало. Тоді головним чином реєстрували статут, тобто установчий документ організації, і видавали свідоцтво про його реєстрацію.

Так було тривалий час, аж до поки у 2004 році не створили Єдиний державний реєстр юросіб. Від тоді і почалася юридична колізія для громад, адже їх тепер всіх вносили до реєстру. Ну як всіх – всі нові громади, а також ті, хто добровільно подав заяви на включення до реєстру, або ті, хто після 2004 р. вносив зміни до свого статуту. Але незручність полягала в тому, що статути реєстрували профільні відділи релігії при облдержадміністраціях, а от включення до реєстру робив виключно Мінюст або ж його територіальні представництва на місцях. І виходить, що для того, аби зареєструвати громаду треба було спочатку зареєструвати у відділі релігій статут, отримати документ від ОДА і вже потім йти в юстицію на включення до реєстру.

І все би нічого, але за всі ці адмінпослуги треба було платити кошти. Додайте до цього витрати на нотаріальні засвідчення (а воні за законом обов’язкові) і декілька поїздок в обласний центр. І вийде чимала сума для якогось віддаленого села чи містечка. Ну окей, якщо це ще сама громада щось там собі вирішила поміняти у статуті чи змінити підпорядкованність. Самі захотіли – самі платіть. Але інша річ, коли це змусила церкви робити держава виключно зі своїх мотивів. Так було у 2016 р., коли прийняли новий Податковий кодекс, і всі неприбуткові організації повинні були у себе в статутах прописати, що вони неприбуткові і тільки тоді такі юрособи вносили у спеціальний реєстр неприбуткових організацій. Тож церквам аби не втратити пільгової системи оподаткування потрібно було перереєстровувати статути. І це ж не було достатньо зробити на рівні конфесій, ну що би Московський та Київський патріархати, греко- і римо-католики з протестантами на центральному рівні прийняли такі зміни, ні. Треба аби кожна окрема парафія робила таке. На секундочку, таких на той час було близько 36 тисяч! За рік внести зміни до 36 тисяч юридичних осіб. І знову ті два кола пекла: спочатку ОДА, а потім юстиція.

Врешті решт, аби полегшити життя релігійним спільнотам Верховна Рада VIII скликання ухвалила закон, яким було створено систему «єдиного вікна», коли передали функції державних реєстраторів до відділів релігії. На практиці це означало, що більше не треба ходити в два органи, достатньо було подати статут до відділу релігій – там його реєстрували і потім вносили дані до реєстру.

«Охрана – отмена»

Так було останніх два з половиною роки. Вже і церкви, і відділи релігії звикли до нового функціоналу, ну бо це реально зручно. Однак 18 серпня 2021 р. Кабмін видав Розпорядження 969-р яким встановив перелік адмін послуг, які надаються через подачу документів до ЦНАП. Це перелік усіх дій (№ 69-76), пов’язаних з реєстрацією, внесенням змін, ліквідацією та реогранізацією релігійних громад. Мова йде про адмінпослуги № 01102, 01097, 01098, 01103, 01105, 01100, 01104, 01112 та 01099.

Що це означає на практиці? Що система «єдиного вікна» змінюється і переноситься до ЦНАП. Тільки через нього можна подати будь-які документи. Звучить непогано, «але є одне але». Розпорядженням передбачається, що ЦНАП отримуватиме документи, реєструватиме їх і передаватиме на відділи релігій. Зобов’язаний він це зробити протягом 24 годин. Відділи релігії розшташовані в обласних центрах. А прийматися документи можуть у ЦНАП в містах обласного значення. У деяких областях відстань між обласним центром і окремими містами обласного значення може сягати декілька сот кілометрів. Це означає, що фактично кожного дня треба буде возити документи, бо встановлено часовий проміжок у 24 години. Нагадаю, що реєструвати документи по копіях не можна, треба тільки оригінали.

По-друге, оператори ЦНАП не працюють з релігійними організаціями, а тому не знають специфіки відповідної документації. Вони не орієнтуються, яким чином має бути укладений статут, протокол зборів та інші супровідні документи. Звичайно, вони можуть навчитися, але на першому етапі виникне колапс. Бо легко може статися так, що ЦНАП отримав і зареєстрував документи, а відділ релігії їх завернув, бо неналежно оформлені. І у ЦНАП навіть толком не зможуть пояснити чому, бо це буде як зламаний телефон. Все ж краще людині комунікувати безпосередньо з органом, який ухвалює рішення, аніж з адміністративним посередником. Принаймні у відділі релігії зможуть чітко пояснити, що і як треба виправляти.

У цьому ж контексті і потенційна відмова у реєстрації статуту. Відділ релігії вичитає статут і скаже, у чому він конкретно не відповідає законодавству, а у ЦНАП фахівців з релігійного законодавства (а воно має свої тонкощі, неочевидні на перший погляд, чим намагаються маніпулювати, впершу чергу УПЦ МП) просто немає.

Чому так сталося і що робити?

Я не думаю, що Кабмін і особисто прем’єр Денис Шмигаль хотів якось особисто покошмарити церковників. Це не вписується в його політику сприяння релігійній спільноті, а також навряд чи керівник відділу релігій при Кабміні Андрій Юраш допустив би таку відверту лажу. Як мені повідомили власні джерела у Кабміні, це розпорядження взагалі готував Мінюст і ні з ким особливо не радився. Принаймні з чиновниками по релігії. А тому, не знаючи реалій відповідної сфери, вони зробили, як зробили. Це із серії «хотіли, як краще, а вийшло, як завжди». Бо ж сама ідея зробити ЦНАП єдиним хабом подання документів, щоби люди не бігали по інстанціях, а сама система розподіляла ці доки за належністю – цілком гарна. Однак з церквами є своя специфіка.

Ба більше, я спілкувався з начальниками відділів з регіонів. Цим розпорядженням їх зобов’язали розробити технологічні та інформаційні картки адмінпослуг, які тепер надаватиме ЦНАП. Зобов’язали, але забули про це сказати. Люди дізналися, що вони мають щось зробити у місячний термін чисто випадково з інтернету. Причому дізналися за пару днів до дедлайну. Бо з Києва ніхто ніяких вказівок на ОДА не спускав. Комунікація? Ні, не чули.

Щоби я зробив, будь я урядовцем чи народним депутатом? Перш за все, треба скасувати той радянський атавізм, ту правову шизофренію у вигляді подвійної реєстрації релігійної громади. Відмовитися від реєстрації статутів та зробити просто реєстр релігійних організацій. І будь-які зміни, чи то в юрисдикції, чи в назві або адміністративно-територіальному поділі вносити лишень змінами відомостей, а не самого статуту. А статут лишити, як базовий документ для функціоналу та вирішення суперечок, так, як це діє в громадських організаціях.

По-друге, я би кардинально спростив сам процес реєстрації. Щоби священники з сіл не їздили в місто, не стояли «пачками» в чергах у коридорі, а могли подати документи, не виходячи з церковного дому. Для цього треба розширити функціонал додатку «Дія» для реєстрації/внесення відомостей про релігійну громаду. З можливістю завантаження документів (статуту, протоколу зборів) і накладання на них печатки та електронних цифрових підписів. Ну бо чесно, вимога прошивати нитками текст статуту у час, коли Ілон Маск запустив Теслу на Марс, виглядає печально. І щоби система ці доки потім автоматом скидала на відповідний відділ релігії.

Ну і отримання заявником витягу з реєстру в автоматичному режимі. Бо зараз священник повинен їхати з села до обласного центру, подати особисто заяву, аби отримати виписку. Хоча цю функцію можна автоматизувати і спростити життя всім. І священнику, і чиновнику, який видає таку виписку.

P.S. І якщо ви думаєте, ну блін, вони там вже всі певно перереєструвалися, так що це може почекати, не на часі. Ні, не всі, і ні – не може. Бо після того, як провели адміністративну реформу, і відбулося укрупнення районів, усім релігійним організаціям треба знову вносити зміни до статутів, бо їхні назви прикриплені до назв районів. До прикладу «Церква така-то такого-то села такого-то району такої-то області». Помінялися райони, отже статути більше нечинні, отже треба перереєстровуватися. Самі церкви нічого в себе змінювати не планували, це виключно державна реформа. Ну то і держава має подбати про те, щоби від її реформи не було зле якійсь категорії населення.

P.P.S. Ну до згаданого Розпорядження Кабміну звичайно треба вносити правки, причому чим скоріше.