Київський суд захистив право юдейської громади на повернення 18 Сувоїв Тори з архівних фондів
Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив повністю у позові Центрального державного історичного архіву України, який домагався скасування розпорядження Київської міської держадміністрації про повернення Сувоїв Тори з архівних фондів до Єврейської релігійної громади міста Києва.
Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив повністю у позові Центрального державного історичного архіву України, який домагався скасування розпорядження Київської міської держадміністрації про повернення Сувоїв Тори з архівних фондів до Єврейської релігійної громади міста Києва.
Таке рішення Суду від 04.02.2011 року у справі за № 2а-18556/10/2670 нещодавно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, повідомляє Інститут релігійної свободи.
Центральний державний історичний архів України (позивач) звернувся до суду з позовом до Київської міської державної адміністрації (відповідач) про скасування Розпорядження КМДА від 10.11.2010 року № 953 «Про безоплатну передачу у власність Єврейської релігійної громади міста Києва культового майна».
До участі у розгляді справи долучилась на боці позивача Прокуратура міста Києва, а також у якості третіх сторін – Державний комітет архівів України та Єврейська релігійна громада міста Києва.
Позовні вимоги мотивовано тим, що згадане Розпорядження КМДА є протиправним, таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства, та прийнятим відповідачем поза межами наданих йому повноважень, а, відтак, підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що 18 Сувоїв Тори, які було незаконно, на його думку, передано у власність Єврейській релігійній громаді міста Києва, є архівними документами державної форми власності, віднесені до складу Національного архівного фонду і знаходяться на обліку в Центральному державному історичному архіві України у Києві. Позивач заявив, що відповідач не мав повноважень ухвалювати рішення щодо передачі архівних документів, а тому розпорядження КМДА суперечить Конституції та статті 10 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи».
Ці обставини позивач навів, заявляючи про наявність порушення його прав. При цьому представники Прокуратури міста Києва та Державного комітету архівів України в судовому засіданні підтримали позицію Центрального державного історичного архіву України та просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, оскільки Київська міська державна адміністрація діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України. Також було зазначено, що КМДА при цьому врахувала клопотання Єврейської релігійної громади міста Києва, яке надійшло 20 жовтня 2010 року, про безоплатну передачу у власність даного культового майна.
Він пояснив, що в процесі прийняття рішення КМДА врахувала загальну тенденцію держави Україна щодо повернення релігійним організаціям культового майна, яка підтверджується Указом Президента України від 04.03.1992 року № 125 «Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна» та Розпорядженням Президента України від 22.06.1994 року № 53/94-рп «Про повернення релігійним організаціям культового майна».
Крім того, представник КМДА посилався на те, що статтею 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» право щодо прийняття рішення про повернення у власність релігійних організацій культових будівель та майна надано саме місцевим державним адміністраціям, а, відтак, прийняте розпорядження не порушує вимог законодавства.
В судовому засіданні представник Єврейської релігійної громади міста Києва відзначив, що відповідно до оскаржуваного розпорядження Сувої Тори були передані віруючим для використання під час щосуботньої літургії в синагозі, а також для читання на основних іудейських святах. При цьому, законом, що визначає межі та форми управління місцевими держадміністраціями культовим майном, зокрема, Сувоями Тори, є стаття 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
За його словами, Сувої Тори є найбільш священним і шанованим предметом Іудейської релігії. Згідно традиції Сувої Тори обов’язково зберігаються у спеціальній шафі, розташованій на найбільш шанованому центральному місці в синагозі.
За результатами розгляду матеріалів справи суд дійшов висновку про те, що Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 953 від 10.11.2010 року «Про безоплатну передачу у власність культового майна» було прийнято на підставі Конституції України та Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та в межах повноважень, наданих КМДА зазначеним законом.
У підсумку Окружний адміністративний суд міста Києва постановив відмовити повністю в задоволенні адміністративного позову Центрального державного історичного архіву України про скасування згаданого розпорядження КМДА.