"Ми за Україну та ЗСУ" і "Геть московського попа!" Як у Львові в УПЦ забрали головний храм
Віталій Червоненко
Після історії зі скандалом у соборі Хмельницького і побиттям там колишнього військового, в Україні пішла ціла хвиля організованих переходів храмів від УПЦ до автокефальної Православної церкви України. Як вказують експерти, ці переходи - часто не зовсім законні, але їх підтримує більшість населення.
Закон прописаний так, що, дійсно, у зібранні храму мають брати участь його віряни. І як визначити цих вірян, щоб це не були сторонні люди, - питання досить складне.
Зранку 5 квітня у храмі святого Георгія майже у центрі Львова як завжди на службу зібрались віряни УПЦ. Цей храм вважається головним у місті в цієї церкви, й навколо нього давно тривають суперечки через його приналежність до УПЦ МП.
Ще напередодні мер Львова Андрій Садовий повідомив, що у "Московського патріархату" в місті немає майбутнього. Місто забере у церкви комунальне майно, а головний храм на вулиці Бобанича, який належить релігійній громаді, або має перейти до ПЦУ, або бути націоналізованим.
А керівник області Максим Козицький заявив, що в суспільства великий запит "на ліквідацію осередку московського православ'я у Львові".
"Все буде реалізовано - зі збереженням порядку, спокою та всіх матеріальних цінностей і храмів, якими до цього часу користувалися представники "московського патріархату", - анонсував керівник області.
Події почали стрімко розвиватись вже після 9 години ранку, коли на службі перебували досить багато людей.
До нього почали приходити місцеві мешканці - за різними оцінками, близько сотні людей. Більшість із них були негативно налаштовані до УПЦ МП і, як вказували практично всі співрозмовники на місці подій, не є вірянами саме цього конкретного храму.
Серед людей був представник Львівської обласної ради Юрій Холод, який взяв на себе важливу організаційну роль у подальших подіях.
Місцевий священник, отець Володимир, не перешкоджав проведенню зборів громади, як ці події назвали активісти та місцева влада.
Люди зібрали підписи та провели формальні збори громади - проголосували за перехід храму та парафії до Православної церкви України.
Про ці події швидко пішов розголос по Львову, і за пів години до храму почали збігатись віряни, які постійно ходять до цього храму. Їх швидко зібралось кілька десятків людей. Проте вже усі юридичні дії з проведення зборів та оформлення переходу були завершені.
Активісти за участі представників влади створили спеціальну комісію, яка взялась описувати майно храму та готувати документи до переходу.
Це, звісно, не подобалось тим представникам УПЦ, які прибігли на захист храму. Почали виникати невеликі сутички та штовханина, проте поліція їх дуже швидко вгамувала. Врешті під крики молодих людей "Геть московського попа" правоохоронці вивели усіх з храму. Щоб уникнути конфліктів, і щоб новостворена комісія почала працювати.
Перехід храму відбувся дуже стрімко, а прихильники УПЦ вже нічого не могли вдіяти. На конфлікти вони не йшли, проте деякі вірянки просто заходили, припадали до ікон і плакали.
"Ми не хочемо в ПЦУ зараз, і ми не російська церква! У мене племінник зараз під Бахмутом", - зі сльозами на очах говорила літня жінка. Перевірити її слова можливості не було.
"Я тут жила неподалік, і я не хочу мати російську церкву під боком", - казала інша жінка, яка прийшла до храму.
На захист УПЦ прийшло і багато молодих людей, які переконували, що вони не РПЦ, а українська церква, і збирають допомогу на ЗСУ. "Так, ми молимось церковнослов'янською, це наше право", - переконувала дівчина років 25, яка прибігла сюди з роботи, коли почула про події.
Вона переконує, що зібрання громади для обговорення ситуації анонсувалось на 9 квітня, тоді нібито і мали думати щодо переходу. Дівчина з однодумцями наполягає, що під час голосування за перехід храму там було всього кілька вірян парафії, а всі інші були "чужими людьми". Серед вірян УПЦ був один постраждалий у штовханині.
Натомість прихильники переходу переконували, що УПЦ досі має канонічний зв'язок з Москвою. Ці дискусії тривають давно, і чітку відповідь на це питання дати не так просто.
Формально ще 27 травня 2022 року УПЦ оголосила про самостійність від РПЦ, проте на автокефалію не наважилась. Спеціальна державна комісія ще наприкінці 2022 року встановила, що УПЦ має канонічний зв'язок з РПЦ. Але сама церква це не визнає та заперечує.
Звісно, це швидше тема для фахової дискусії, а не емоційної сварки під час конфліктних ситуацій.
Представники УПЦ фактично визнали те, що відбулось.
У розмові з ВВС Україна місцевий вікарний єпископ УПЦ Яків пообіцяв, що на жодні силові дії віряни йти не будуть, а усі питання вони вирішуватимуть у судовому порядку.
"Ми будемо оскаржувати сьогоднішні події та перехід у суді, все буде в правовому полі", - розповів він ВВС біля храму.
Отець Володимир, який був присутній під час голосування, запевнив, що він це не підтримував.
Обоє служителів вказують, що питання переходу до ПЦУ - це складне для них рішення. Вони переконують, що це можливо тільки після глибокого діалогу на найвищому рівні. Самі вони на такий крок, на фоні років релігійних протистоянь, не готові.
Керівник місцевої Львівської єпархії УПЦ МП митрополит Філарет вже заявив, що не визнає законність сьогоднішніх подій. Хоча всі представники УПЦ сьогодні визнавали, що їх у місті абсолютна меншість.
Натомість керівник області Максим Козицький привітав сьогоднішні події та висловив сподівання, що вже найближчим часом ця церква стане гарнізонним храмом ПЦУ.
"Мені приємно, що на вулиці нашого героя Тараса Бобанича ми маємо Православну церкву України. Юридично процес ще триває, але сьогодні громада зібралась і чітко сказала, що належать до ПЦУ", - вважає Козицький.
Хоча люди біля храму УПЦ так не вважають - обіцяють продовжувати боротьбу за храм, до якого звикли ходити. І сподіваються, що на вищих рівнях можуть домовитись про цивілізований формат порозуміння.
УПЦ у Львові не займає провідних позицій - має всього кілька храмів і невелику кількість вірян. Домінуюче становище тут має Українська греко-католицька церква. Також сильні позиції в Православної церкви України та Римо-католицької церкви.
