Міністр Ткаченко прокоментував ситуацію з перейменуванням УПЦ МП
Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.
"Наскільки я знаю, питання перебуває в судах. Навіть якби я хотів впливати на рішення суду - цього робити не варто. Для мене особливо важливо, коли ми проводимо діалог із главами церков, збереження толерантної ситуації, яка на сьогодні склалася", - сказав Ткаченко на прес-конференції за результатами роботи на посаді міністра у вівторок у Києві, відповідаючи на запитання про ситуацію з перейменуванням УПЦ МП.
Міністр зазначив, що будь-які "драматичні рухи" в цьому питанні, як і в питанні мови, можуть збурити суспільство та зумовити хвилі підтримки або протестів з того чи іншого боку.
"На сьогодні для мене важливо, що процес діалогу між церквами відбувається. Він іноді, особливо коли йдеться про УПЦ, непростий, але спокій і релігійну злагоду ми зберігаємо. Для мене це важливіше, ніж те, що може статися в результаті рішень суду", - наголосив Ткаченко.
Як повідомлялося, Верховна Рада 20 грудня 2018 року ухвалила закон, що зобов'язує УПЦ МП у своїй назві зазначити приналежність до Російської Православної Церкви. 22 грудня 2018 року тодішній президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон.
Документ передбачає, що релігійна організація, яка входить до структури релігійної організації з центром у державі, що вчинила військову агресію проти України та тимчасово окупувала її територію, зобов'язана в назві відображати приналежність до такого центру за межами країни. Вона буде зобов'язана у своїй статутній назві повністю зазначати назву тієї організації, частиною якої вона є і центр якої розташований за межами України, з допустимим додаванням слів "в Україні".
Згідно із законом, якщо протягом чотирьох місяців церква з центром у РФ не подасть на реєстрацію зміни до статуту про перейменування, її статут у цій частині втратить чинність.
Мінкультури здійснило релігієзнавчу експертизу та оприлюднило перелік релігійних організацій, які мають внести зміни до своєї назви та статуту, зазначивши серед них і УПЦ МП)
В УПЦ (МП) заявили, що вони не підпадають під закон, який зобов'язує релігійні організації зазначати в назві свій релігійний центр, якщо він розташований у країні-агресорі. Згідно з позицією УПЦ МП, їхній адміністративний центр розташований не в Москві, а в Києві, а зв'язок із Москвою у них лише духовний.
22 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив заяву Київської митрополії УПЦ МП про забезпечення позову у справі про скасування наказу Мінкультури України, згідно з яким Київська митрополія УПЦ МП має внести зміни у свою назву.
Згодом Мінкультури подало апеляцію на це рішення суду. Але 22 липня рішення Окружного адмінсуду було підтверджено постановою Шостого апеляційного адміністративного суду.
Із лютого 2020 року справа про конституційність перейменування релігійних організацій перебуває на розгляді Конституційного суду.
Глава Державної служби з етнополітики та свободи совісті Олена Богдан заявляє, що з точки зору міжнародного права норма про найменування релігійних організацій неоднозначна, і деякі юристи вважають її проблематичною.
