Місце для хреста
«Хрестовал» по-кримськи
Кримський прем'єр Василь Джарти, за півтора року на чолі автономії, усвідомив - запорукою приваблення інвесторів є міжрелігійна стабільність. У спадщину йому дісталося сплетення проблем, які, на перший погляд, не піддаються вирішенню. Багато з них прямо або опосередковано стосувалися кримських татар. Небажання місцевої влади виділяти землі одному з корінних народів півострова, як для індивідуального житлового будівництва, так і для зведення Соборної мечеті в Сімферополі, провокували акції протесту з боку й меджлісу, і громадських організацій.
Джарти, який спочатку не міг знайти спільну мову з меджлісом, зумів домовитися з лідерами кримських татар. Поступово почала вирішуватися проблема самозахоплень, а землю під будівництво головної мечеті, виділення якої Духовне управління мусульман Криму домагалося сім років, було надано.
Цим підбадьорливим рішенням передувала багаторічна конфронтація, її наслідки досі не переборено. У Криму усе ще добре пам'ятають події десятилітньої давнини, коли необдумані дії Кримської єпархії Української православної церкви Московського Патріархату призвели до серйозних сутичок на міжрелігійному ґрунті. Тоді з ініціативи єпархії під приводом підготовки до святкування 2000-річчя християнства при в'їздах у різні населені пункти стали з'являтися хрести. Один з них ініціатори встановили на місці стародавнього кримськотатарського цвинтаря в селищі Морське під Судаком. У результаті обурені місцеві жителі із кримських татар його повалили, а потім почалися сутички між православними й мусульманами. Подібні події відбувалися протягом декількох місяців 2001 року в різних районах півострова, тоді ж у побуті кримчан з'явився новий термін - «хрестовал».
Слід зазначити, що після «гарячих» 2000-х представники Кримської єпархії УПЦ (МП) неодноразово поверталися до ідеї встановлення православних символів у тому чи іншому місці, але будь-які неузгоджені спроби здійснити задумане натрапляли на опір мусульман. В 2005 році в с. Новостеповому Джанкойського району парафіяни православної церкви встановили хрест біля траси Харків-Сімферополь, але потім його було прибрано за вказівкою тодішнього голови місцевої райдержадміністрації. Торік у с. Вилино Бахчисарайського району раніше встановлений на в'їзді хрест самі ж ініціатори після втручання кримських татар перенесли на територію храму.
Урок не взапас
Здавалося, що досвід минулих років, а також домовленість між керівництвом кримської єпархії й лідерами мусульман півострова виключають повторення боротьби за хрести. Але останні події під Феодосією ще раз підтвердили давно відоме: історія вчить, що вона нічому не вчить.
4 травня, у переддень Дня Перемоги й на честь воїнів 51-й армії, що полягли в роки Великої Вітчизняної війни, представники Феодосійського регіонального козацтва ВГО «Українське реєстрове козацтво», не маючи жодних погоджень, самовільно встановили поклінний хрест на території Берегівської сільської ради (траса Феодосія – Джанкой). Зі слів організаторів, саме на цьому місці проходили жорстокі бої Червоної армії із супротивником. Примітно, що Кримська єпархія УПЦ (МП) відмовилася освячувати цей хрест. Тому таку відповідальність взяв на себе священик Російської закордонної православної церкви батько Ілларіон.
У Духовному управлінні мусульман Криму зазначену акцію козаків назвали політичною й такою, що переслідує провокаційні цілі напередодні жалобних заходів з нагоди Дня депортації кримськотатарського народу із Криму. «Очевидно, що цей привід використають певні політичні сили - це політична акція, що не має відношення до релігії, метою якої є дестабілізація міжнаціональних і міжконфесійних відносин на півострові напередодні 18 травня - дня жалобного мітингу, що збирає десятки тисяч кримських татар на центральній площі Сімферополя», - сказано в заяві ДУМК. Керівництво республіки також назвало встановлення поклінного хреста провокацією, направленою на дестабілізацію ситуації в Криму. «Це чистої води провокація: створити прецедент, для того щоб на території Криму була нестабільна ситуація, але, на щастя, їм це не вдалося», - заявив журналістам відразу після жалобного мітингу 18 травня Василь Джарти.
Мусульмани стали вимагати забрати православний символ, щоб не ображати почуття послідовників інших релігій, які проживають тут. Але ініціатори не тільки не відмовилися забирати хрест, але й відгородили його колючим дротом, а також установили поруч намету для цілодобового чергування козаків. Щоб уникнути чергового конфлікту на міжрелігійному ґрунті, 6 травня Рада міністрів Крим разом із сільською радою Берегового звернулися з позовами в Господарський суд АРК із вимогою «зобов'язати феодосійське регіональне козацтво звільнити незаконно зайняту земельну ділянку й знести незаконно встановлений православний символ - поклінний хрест». Через два тижні суд задовольнив вимоги позивачів.
А 1 липня, близько 5 ранку представники підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління Міністерства юстиції в Криму демонтували незаконно встановлений хрест, після чого конструкцію перевезли у феодосійський храм Архангела Михаїла. Наступного дня близько 100 людей забрали хрест із храму й пішки вирушили до місця демонтажу. Однак там їх уже чекали понад триста співробітників загону спецпризначення «Беркут» і внутрішніх військ. «На кількаразові законні вимоги працівників міліції зупинитися й припинити протиправні дії учасники акції не відреагували, продовжили рух і здійснили спробу прорвати міліцейський ланцюг із застосуванням сили, у результаті чого виникла сутичка», - повідомили із цього приводу у відділі зв'язків із громадськістю Головного управління МВС у Криму. За даними міліції, 9 людей одержали травми різного ступеня тяжкості. За інформацією учасників конфлікту, «серйозні поранення: струс мозку, переломи рук» - одержали 15 людей, деякі з них перебувають у місцевій лікарні у тяжкому стані. Ще 10 людей під час бійки були затримані міліцією, однак після того, як представники козачих організацій перекрили дорогу автозакам, їх звільнили. Після цього між протиборчими сторонами відбулися переговори за участю мера Феодосії Олександра Бартенєва й начальника кримської міліції Сергія Рєзникова. За підсумками зустрічі було досягнуто домовленість «про вирішення конфліктної ситуації в правовому полі». Хрест було знову вивезено на територію храму Архангела Михаїла й передано на відповідальне зберігання «на строк збору необхідних документів для його законного встановлення надалі».
Навряд чи хрест повернеться на колишнє місці. Лідер меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв дав зрозуміти, що компромісу в цьому питанні бути не може. «Я не знаю, який може бути компроміс, ми можемо тільки порадити їм відвезти цей хрест у Рязань і там поставити», - заявив він. Голова меджлісу також схвалив дії силовиків: «Цей рух у правильному напрямку, тому що якби вони не забрали цей хрест, то кримські татари змушені були б самі його забирати, тоді вийшов би міжнаціональний конфлікт, а так співробітники правоохоронних органів виконали рішення суду».
Хоча Василь Джарти підтвердив рішучість жорстко зупиняти спроби розпалити міжрелігійне протистояння, в інших районах Криму піднімаються поклінні хрести, установлені в місцях змішаного проживання християн і мусульман. Наприкінці березня в селищі Джерельне Сімферопольського району на місці закладання каменю й пам'ятної капсули для початку будівництва православного храму на честь рівноапостольних Кирила й Методія також було встановлено православні хрести. Проти будівництва й встановлення символів виступили представники місцевого регіонального меджлісу й мусульманської громади «Чокрак». Своє заперечення вони виклали у зверненні до влади республіки. Відповіді немає досі.
