МКІП та ЮНЕСКО обстежать території, які постраждали внаслідок підриву Каховської греблі
Про це МКІП повідомило у Телеграмі, передає Укрінформ.
«МКІП спільно з ЮНЕСКО проведе моніторингові експедиції для обстеження територій, які постраждали в результаті руйнування греблі. Також за ініціативи МКІП уряд створив Координаційний центр зі збереження культурної спадщини на територіях, що постраждали внаслідок руйнування Каховської ГЕС, який продовжує свою роботу з усунення наслідків трагедії», - йдеться у повідомленні.
Як зазначається, через підрив Каховської ГЕС підтоплень зазнали 102 пам’ятки культурної спадщини місцевого та національного значення та, за даними звіту Інституту археології НАН України, відомо про 95 археологічних пам’яток, які потребують першочергового обстеження. Зокрема зруйновані будинок-музей Поліни Райко, будинок-музей Остапа Вишні, Олешківська Січ, Комплекс споруд Корсунського монастиря та багато інших.
Корсунський Богородичний монастир під Каховкою заснований у 1785 році на землях князя Потьомкіна Таврійського як одновірський (старообрядницький).
За легендою, на цьому місці діти знайшли ікону Богородиці, а коли спробували її забрати, ікона стала важкою і не зрушила з місця, вказавши таким чином розташування майбутньої обителі.
До 1848 року, коли монастир став православним, до комплексу вже входили 5 кам'яних храмів, перший з яких був освячений у 1802 році, трапезна, гуртожиток із келіями.
До більшовицького перевороту 1917 року Корсунський чоловічий монастир поряд з Бизюковим чоловічим і Благовіщенським жіночим входив до трійки найшанованіших монастирів Херсонської єпархії. За радянських часів обитель була закрита, храми знищені. Вціліли частини стін, західна брама, увінчана барочним фронтоном, і кругла північно-східна вежа з шатровим завершенням. Ченці повернулися сюди лише 1999 році.
