За роки на порталі РІСУ ми зібрали добірку матеріалів, присвячених Тарасу Шевченку, а також його твори на релігійну тематику.
До 150-ліття від дня народження Тараса Шевченка митрополит Іларіон (Іван Огієнко) написав працю «Релігійність Тараса Шевченка». Вона разом з іншими шевченкознавчими розвідками вченого вперше опублікована в книзі «Іван Огієнко (митрополит Іларіон). Тарас Шевченко» (Київ, 2002 р.). Які висновки були ним зроблені — про це читач дізнається із пропонованого матеріалу "Iван Огієнко про релігійність Тараса Шевченка".
Перший і найголовніший Шевченків заклик до нас – до тих, хто поніс до кесаря те, що належало виключно Богові: «Не дайте народові жити без віри!». Виступ перед українською громадою на Шевченківському вечорі, Париж, катедра св. Володимира, 8.03.2013 Мирослава Мариновича.
Великдень і Шевченко... Дорогою із заслання в Петербург Тарас Шевченко зупинився в Москві із 11 до 26 березня 1858 р. гостював у Михайла Щепкіна. Відомо, що вся Москва захоплювалася великодньою службою в Кремлі, люди натовпами йшли в Успенський собор, де правило вище духовенство, рвалися на православне видовище, на пасхальний хресний хід, прагнули саме в цей день послухати соборний дзвін...Тарас Григорович пішов на і... розчарувався! Як це зрозуміти і пояснити? Читайте в статті "Віра в Бога була частиною Шевченкового генетичного коду".
"Молитися – це значить відриватися від грішної землі, переноситися духом на небо й наближатися до Бога. Коли ми говоримо, що Шевченко був дійсний християнин, що він вірив у Бога, то він також повинен був молитися". Про це писав д-р Дмитро Бучинський в статті "Молітесь Богові одному" у виданні "Християнський голос" (Мюнхен, 8 березня 1964).
Бог і Україна... Якщо скажемо, що для Тараса Шевченка вони виступають як рівнозначні святині, то в цьому великої похибки не буде. Не буде також великим гріхом, якщо ми зауважимо, що для історичної долі України Бог і Шевченко — сили одномірні. Цю тему розвиває акад. Анатолій Колодний у статті "Бог і Шевченківська людина".
Тарас Шевченко, беззавітно вірячи в Бога і будучи українським православним християнином, мав доволі критичний погляд на морально-етичні й обрядові аспекти православ’я російського, яке, на основі реакційної неєвангельської формули “православія, самодержавія і народності”, зрослося з деспотичним монархічним режимом. Про це йдеться у статті "Тарас Шевченко і українське православ’я"
Десь наприкінці 1845 р., перебуваючи в Переяславі, з Пересопницьким Євангелієм мав змогу ознайомитися Тарас Шевченко. Про цю подію йдеться у статті Петра Кралюка "Геній знайомиться зі святинею".
Знаменита поема «Варнак», а також однойменна повість з’явилися після подорожі Тараса Шевченка Волинню у складі першої Археографічної комісії восени 1846 року. Як зазначають дослідники, в жовтні Кобзар мав зустріч із останнім учасником гайдамацького руху старим варнаком і записав його спогади в околицях Почаєва. Про це читайте у статті "Свято-Успенська лавра, Волинські Афіни... Стежками Тараса Шевченка Тернопільщиною".
Понад 200 років тому на землях війська Запорізького оселилися колоністи з Німеччини, які належали до протестантської церкви менонітів. Саме про них у своїх творах згадує Тарас Шевченко. Про це і більше читайте у статті "Шевченко і німці: хто і відколи садив картоплю на Січі".
Невдовзі після того, як Почаївська лавра була забрана в греко-католиків й передана православним, у цьому монастирі побували Микола Костомаров і Тарас Шевченко. Звісно, ця святиня не могла не справити на них певного враження – що і знайшло відображення в їхніх творах. Про відвідання Миколою Костомаровим й Тарасом Шевченком Почаївської лаври розповідає проф. Петро Кралюк.
Видатні українці про Тараса Шевченка:
Твори Тараса Шевченка:
Продовження буде...