Молитва солідарності з Україною: міжнародна спільнота «Карітас» засвідчила єдність з українськими колегами
Участь у молитовній акції памʼяті взяв Апостольський Нунцій в Україні Вісвальдас Кульбокас, президент «Карітас-Спес Україна» єпископ Олександр Язловецький, отець В’ячеслав Гриневич SAC, виконавчий директор «Карітас-Спес Україна», о. Андрій Нагірняк, директор з питань мережі та ідентичності «Карітас України», представники міжнародних партнерів, «Caritas Internationalis» та «Карітас Європа».
На початку молитовної зустрічі Генеральний секретар «Caritas Internationalis» Алістер Даттон звернувся до українців зі словами вдячності кожному, хто наполегливо працював, щоб підтримати людей у потребі протягом важких чотирьох років, через які проходить Україна в часі повномасштабної війни:
«Я хочу відзначити дух і мужність українського народу. Вашу витривалість протягом цих років, вашу відданість своїй справі, вашу сила перед обличчям випробувань. Ви справді показали, що означає бути сильними й вірними тому, у що ви так глибоко вірите. І ми стоїмо разом із вами».
За словами Алістер Даттона, «Карітас» є відповіддю на потреби, які принесла війна.
«Після цих років війни бідність має дуже різні обличчя. Багато хто втратив засоби до існування, про що раніше не міг навіть подумати. І особливо цього року — з надзвичайним холодом, з атаками на енергетичну інфраструктуру, коли люди залишаються без світла, тепла, води та інших базових послуг, — саме тут ваша присутність є такою важливою. Ви, Карітас — добра новина для тих, хто найбільше страждає в Україні. Кожного разу, коли я мав честь і привілей приїжджати в Україну, я переконувався у якості вашого служіння. Це не лише те, що ви робите, але й те, як ви це робите — з любов’ю Христа до тих, хто є в потребі. І це справді вражає.
Хочу, щоб ви були повністю впевнені в моїй близькості та співпраці з вами, коли ми разом прагнемо справедливого миру для вашої країни — часу, коли агресія припиниться, а любов і злагода знову запанують в Україні», — наголосив Генеральний секретар «Caritas Internationalis».
У свою чергу Генеральна секретарка «Caritas Europa» Марії Нюман у зверненні до учасників молитви від імені своєї організації запевнила українських партнерів у їх близькості:
«Сьогодні ми згадуємо всіх, хто втратив життя, домівки, своїх рідних. Молимося за всіх поранених тілом і духом. Молимося за розділені родини і за всіх, хто в ці важкі години прагне миру. Ми з вами в молитві. Ми поруч із вами в непохитній відданості та підтримці працівників і волонтерів Карітасу в Україні.
У найтемніші моменти ми хочемо нагадати вам — від імені «Caritas Europa», «Caritas Internationalis» і всієї родини «Карітасу» в усьому світі — що ви не самі. Родина Карітасу й надалі працює разом із вами, відстоюючи справедливість і відповідаючи на потреби там, де допомога необхідна найбільше», — підкреслила Марія Нюман.
Апостольський Нунцій в Україні Вісвальдас Кульбокас впровадив учасників у спільну молитву, наголосивши, що присутність «Caritas Europa» і «Caritas Internationalis» на спільному заході у цей день вкотре засвідчує, що Україна не одна в цьому періоді.
«Ми бачимо, що «Карітас» — найактивніші організації, які діють у гуманітарному реагуванні. А сьогодні ми поєднуємо два аспекти: любов і дію, яка приходить з допомогою усіх наших європейських партнерів. Завдяки їхній допомозі ця любов стає діяльністю. І це перший головний крок проти диявола, який спричинює війну. Другий крок, який нас поєднує, — це молитва. Ключ, щоб не давати дияволу спричиняти цю війну, знаходиться в руках молитви і віри. В це ми віримо.
Я, як нунцій, маю компетенцію на всю Україну. Тому приношу молитву за тих, що живуть на окупованих територіях — у Криму, у Донецькому та Луганському регіонах, в окупованих частинах Запорізької, Сумської, Херсонської областей. Приносимо молитву за полонених, яких ми не можемо досягти, тому просимо Бога: «Коли ми нашими земними руками не можемо їм допомогти — ти, Господи, бери у свої руки полонених».
Коли думаємо про поранених біля фронту — медики кажуть, що не можуть створювати свої медичні пункти у приміщеннях там, бо дрони одразу їх атакують. Вони можуть працювати тільки під землею, у викопаних ямах. Тому ми молимося і за медиків, які працюють у таких важких умовах, і за поранених, за тих, хто не може сьогодні бути тут разом із нами, і за загиблих, бо вони вже не можуть молитися фізично з нами. Вони в небі, в руках Божих, але ми є їхніми представниками. Ми сьогодні поєднуємо молитву благодійних організацій, нас як Карітасу, а також молитву церков, дітей, родин і всіх тих, кого ми не можемо досягти», — звернувся до учасників молитви представник Святого Престолу.
На початку молитви представники «Карітасу» представили спільне відео — історію солідарного служіння гуманітарних структур «Карітас» УГКЦ та РКЦ в Україні протягом 2025 року.
«Час тривог і важкої боротьби навчив нас головному: ми вистояли завдяки людям. Нас тримає довіра тих, хто приходить по допомогу, і відданість команд Карітасу. Це доказ того, що професіоналізм у поєднанні з вірою робить нереальне реальним. Нашим пріоритетом була і залишається людська гідність», — підкреслюють організатори молитовної зустрічі.
На завершення зустрічі до учасників звернувся Григорій Селещук, віцепрезидент «Карітас України»:
«Нас зібрала дуже сумна подія — четверті роковини повномасштабної війни і вже 12-й рік російської агресії, яка прийшла на нашу землю. Ми зараз переходимо цей чотирирічний рубіж війни з надією, що вона закінчиться.
Сьогодні ми говоримо про ще 11 мільйонів людей, які залишаються в потребі. Пів мільйона дітей не мають можливості в Україні йти до школи. Війну не можна прирівняти до політики і нормалізувати. Залишити дитину без дитинства — це не політика. Коли самотня літня людина помирає у своїй квартирі в XXI столітті — це не може бути ненормальним. Як і те, коли в Києві понад мільйон людей не мали опалення і дотепер залишаються десятки тисяч людей без тепла — у Києві, в Харкові, в Дніпрі, в Одесі, в багатьох інших містах.
Я би хотів, щоб усі, хто єднається з нами у цій молитві, хто проявляє солідарність з Україною і людьми в Україні, і усім нам побажати витривалості перед обличчям тих величезних потреб, які в Україні продовжуватимуться. І разом попросити Бога, щоб війна якнайшвидше закінчилася».
Отець Вʼячеслав Гриневич SAC, генеральний секретар Карітас Спес:
«Я сьогодні думаю про те, з чим зустрічався ви під час цих чотирьох років повномасштабного вторгнення. І згадав, скільки очей я бачив. Ті, які дивляться тобі в очі, але але не бачать цей світ; очі, погляд яких ти хочеш повернути, але тобі не вдається, бо ти безсилий. Це очі дитини, яка яка народилася на станції метро в Харкові, дивиться і ще не розуміє нічого, але мабуть відчуває. Очі бабусі, яка опиняється на кордоні, яка вирвана з корінням і не знає, куди їй взагалі тепер дивитися. Це багато тих очей, яким ми повертали надію. Це втомлені очі, які мають право плакати, які сміються, які вдячні, які обіймають один одного. Але неодмінно це ті очі, які має Господь. Це ті очі, які насправді будують надію, якої ми так сьогодні потребуємо. І я хочу згадати та у молитві подякувати всім, хто не опускає очей і підносить їх догори і знає, що там є сила, що Господь бачить все і тримає нас міцно».
