«Мудра Справа»: Соціальне підприємництво – не примха, а вимога часу
Григорій Селещук
Соціальне підприємництво – вже не новинка
Помітна їх частина розвивається при різних церковних структурах. Починаючи із реколекційно-відпочинкових та реабілітаційних комплексів, пекарень та закладів харчування для різних соціальних груп, організації виробництва та продажу харчових продуктів і обрядових предметів, написання і видавництва книжок, та закінчуючи фермерськими господарствами й альтернативною енергетикою, включно із гідроелектростанціями та сонячними батареями. Значна частина церковних соціальних підприємств також працює в освітніх проєктах: дитячі садочки, школи, навчальні майстерні, спортивні гуртки і таборові центри. Активно розвиваються такі комунікаційні платформи як: медійний партнер «Живе Телебачення», фестиваль «Вітер На-дії», християнська інформаційна платформа «Дивенсвіт».
До цього залучаються як патріарші структури (наприклад, проєкт виробництва церковної продукції «Вервиця єдності», реколекційний та готельний комплекс «Патріарший дім», інтернет-магазин, що є цифровою платформою реалізації товарів соціальних підприємств, «Церковна крамниця», Бюро УГКЦ з питань екології із еко-інноваційними проєктами, Патріарший паломницький центр, що є туристичним та паломницьким партнером для подорожей Україною та світом), так і єпархіальні та парафіяльні ініціативи (як-от Шпиталь митрополита Андрея Шептицького у Львові, Видавництво «Свічадо» Монастиря Студійського Уставу, фермерське господарство Карітасу Тернопіль, Равликова ферма у Краматорську, тощо). Усіх їх об’єднує позитивний соціальний вплив, який здійснюють усі ці активності.
«Мудра Справа»: задля розвитку соціального підприємництва
«Соціальне підприємництво – не примха, а вимога часу» - зазначає о. Любомир Яворський, Керівник патріаршого економату, що є автором стратегічного проєкту соціального та економічного розвитку Церкви «Мудра Справа». Впроваджуючи соціальне вчення Митрополита Андрея Шептицького, «Мудра Справа» сприяє творенню у суспільстві християнської екосистемної взаємодії задля цілісного духовного, соціального та економічного життя Людини у спільноті.
Серед іншого, така комплексна ініціатива покликана допомогти у розбудові соціального підприємництва структур нашої Церкви, виходячи із принципів закладених Митрополитом Андреєм Шептицьким. Зокрема, у посланні «Як будувати рідну хату» він ставить громаду та громадські об’єднання в основу державотворчих процесів і прагнень спільного блага. Тому місія «Мудрої Справи» полягає у духовному і матеріальному розвитку громад через пошук можливостей і реалізацію свого потенціалу. Водночас це творчий, відважний пошук ціннісних засад, етичних принципів господарювання і їх відповідальне втілення у підприємницьку діяльність.
«Українська проблема» соціального підприємництва
Однак, поки бурхливого розвитку соціального підприємництва в Україні ми не бачимо, хоч відповідна екосистема вже почала формуватися. Для цього є кілька причин. Почнемо з того, що кожен по своєму розуміє, що таке соціальне підприємництво. Адже чіткого законодавчого визначення в Україні немає. У спеціалізованій літературі можна зустріти півтора десятка визначень, що таке соціальне підприємництво. Вони представляють цілий спектр думок. Починаючи зі сприйняття соціального підприємництва як певного гібриду між волонтерством та підприємницькою діяльністю або бізнес-рішення соціальних проблем, і закінчуючи сприйняттям соціального підприємництва як особливого способу перерозподілу прибутку, частина якого просто спрямовується на вирішення соціальних чи екологічних проблем (іншими словами, фактично говоримо про соціально відповідальний бізнес). Та, здебільшого сходяться у тому, що для соціального підприємця пріоритетом є формування соціальної цінності, а не зростання приватного капіталу.
Через відсутність законодавчого врегулювання соціального підприємництва в Україні їм доводиться вступати у відкриту конкуренцію із звичайними комерційними підприємствами. Однак формування соціальної цінності часто пов’язано із додатковими витратами, що стає фактором зміщення конкуретного балансу на користь звичайних комерційних підприємств. Наприклад, якщо мережа кав’ярень намагається працевлаштовувати ветеранів АТО/ООС, котрі не мають відповідного досвіду, з метою їхньої реінтеграції на ринку праці, то мусить нести додаткові видатки для їхнього навчання та, можливо, подолання ПТСР. Зрозуміло, що звичайні комерційні кав’ярні поруч матимуть фінансову перевагу у такому випадку. Або якщо фермерське господарство віддає частину свого врожаю для благодійної їдальні, то недоотримує відповідний прибуток.
З метою балансування конкурентної спроможності соціальних та звичайних комерційних підприємств різні країни створюють відповідне законодавче поле, яке сприяє розвитку соціальних підприємств. Адже формування соціальної цінності зменшує видатки держави на подолання соціальних проблем у кінцевому рахунку. Таким шляхом пішли США, Великобританія, Італія, Німеччина, Польща, Литва та багато інших. Зважаючи на широкий спектр підходів до визначення соціального підприємництва, кожна з країн пішла дещо різними шляхами, визначаючи, що таке соціальне підприємництво у своєму законодавстві та закладаючи механізми балансування їхньої конкурентноспроможності. Нам потрібно знайти свій підхід, зважаючи на особливості економічного стану України. Попередні спроби були невдалими. Основним аргументом була неготовність сформувати такі механізми, які б не дозволяли звичайним комерційним підприємствам маскуватися під соціальні, користуючись відповідними пільгами. Це завдання ще належить вирішити.
Ключові пріоритети «Мудрої Справи»
УГКЦ зі свого боку пішла шляхом підтримки формування екосистеми соціального підприємництва як всередині нашої Церкви, так і загалом у суспільстві. Попри десятки соціальних підприємств, що діють при церковних структурах, Український католицький університет уже кілька років викладає різні курси із соціального підприємництва, кілька громадських ініціатив популяризують соціальне підприємництво на рівні церковних парафій, до прикладу Українська освітня платформа. Уже кілька років поспіль успішно працює освітній проєкт Патріаршої Курії для професійної формації молодих священників МАПа. Патріарша курія УГКЦ також створила Консультаційний центр «Мудра Справа» який є професійним інструментом, що покликаний надавати комплексний супровід побудови та розвитку соціальних підприємств.
Ключовими пріоритетами «Мудрої Справи» визначаємо:
- Стратегічне планування. Ми працюємо над поєднанням душпастирського планування та фінансово-господарського життя Церкви як в Україні, так і за кордоном. Переймаємо досвід та працюємо із експертами та лідерами думок, адже наша Церква – це частина українського громадянського суспільства, яке ми спільно будуємо для майбутніх поколінь.
- Експертне консультування. Професійна формація – основна інвестиція сьогодні. Ми надаємо менторський супровід та комплексні управлінські рішення щодо діяльності та розвитку неприбуткових та прибуткових церковних проєктів та залучаємо експертів із бізнес-структурування, фінансового та юридичного супроводу, маркетингу, проєктного менеджменту та фандрейзингу, а також із адвокації та лобіювання різних ініціатив на усіх рівнях.
- Побудова взаємодії. Наша сила – у спільноті. Ми виявляємо наші внутрішні спроможності та працюємо на їхнє примноження, будуємо зв’язки та партнерства між нашими церковними проєктами. Проте, завжди тримаємо фокус на цілісну взаємодію у суспільстві. Активно ведеться робота із територіальними громадами, місцевою та державною владою. Ми будуємо мости із донорами та спільнотами, бізнесом та волонтерами.
«Стратегічна ідея полягає у тому, щоб створити екосистему, яка буде запускати соціальні та соціально відповідальні підприємства та включати у взаємодію партнерів за принципом позитивної суми, коли 1+1=3» - відзначає патріарший економ о. Любомир Яворський. Адже для Церкви основним є формування соціальної цінності. Це її особливий сучасний спосіб послужити ближнім.
