На Хмельниччині археологи шукають підземний хід біля храму
Роботи, згідно із законом «Про охорону культурної спадщини», замовило підприємство, яке планує звести тут готель.
Як зауважує кореспондент РІСУ, це не перші розкопки в Полонному. Але якщо попередні дослідження проводилися методом закладання розвідувальних траншей, то цього року археологи одразу розкрили площу в 200 квадратних метрів.
Наразі історики підсумовують перші результати досліджень. Як повідомив РІСУ керівник експедиції Павло Нечитайло, на розкопаній ділянці можна спостерігати усі етапи освоєння історичного центру сучасного Полонного людиною. Найдавнішими тут є знахідки ліпної кераміки та крем’яних знарядь, що відносяться до доби палеометалу – від енеоліту (міднокамяної доби) до раннього залізного віку.
Знайдено артефакти й давньоруського Полонного. До ХІІ-ХІІІ століття відносяться уламки скляних давньоруських браслетів та фрагменти горщиків. Також з’ясувалося, що у ХІІІ-XIV столітті досліджувана ділянка використовувалась як міський цвинтар. Археологи відкрили рештки 9 поховань. Нажаль, більшість з них пошкоджена ямами та котлованами споруд XVII-XVIII ст. Втім, виявлений матеріал має виключне значення для вітчизняної історичної антропології, оскільки поховань цього часу досліджено вкрай мало. Проводити антропологічний аналіз похованих погодилась старша наукова співробітниця відділу біоархеології Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Олександра Козак.
Надзвичайно багатий матеріал представлений у ямах та котлованах споруд XVII-XVIII ст. Це світильники, люльки, безліч фрагментів глиняного та гутного скляного посуду, підківки для взуття, кулі до рушниць та мушкетів, монети тощо.
Усі знахідки поповнять експозицію місцевого музею, директор якого Олександр Дацик бере активну участь в дослідженнях.
Головна інтрига цих розкопок ще попереду. Археологи сподіваються відкрити підземний хід. На його існування вказують місцеві перекази, попередні дані георадарної зйомки та дивне скупчення специфічної цегли «пальцівки» в одному з місць розкопу. Пальцівка була досить дорогим будматеріалом і використовувалася в основному при зведені укріплень, палаців та сакральних споруд. Не виключено, що це можуть бути й рештки якоїсь невеличкої каплички, але поки не завершено дослідження археологи висувати якісь припущення остерігаються.
За кілька тижнів перед відрядженням до Полонного ця ж група науковців проводила дослідження в м. Городку, про що РІСУ повідомляла раніше. За дивним збігом розкопки там також проводилися біля костелу на честь Св. Анни. Правда, той храм знищили комуністи ще у 1936 р. Як твердять археологи, в обох випадках свята виявилася прихильною до них. Зокрема, в Городку просто під руїнами дзвіниці було виявлено залишки поселення доби ранніх скіфів, а неподалік від зруйнованого храму дослідники відкопали чималу ділянку до того невідомого муру давнього замку, який вважався повністю втраченим ще від середини XVIII ст.
Свята Анна здавна вважається покровителькою вагітних, матерів, бабусь та рудокопів. Схоже, що список "підшефних" турботливої бабусі Ісуса Христа відтепер варто поповнити ще й подільськими археологами. Тим більше, що між ними та рудокопами чимало спільного, зауважує власкор РІСУ.
