Обитель Будди на Чернігівщині: вчитися якісно думати і формувати образ майбутнього
Ретритний центр Чиста земля, або ж Обитель Будди, міститься за
Знайомство і спілкування з Ігорем Підгорним – засновником Обителі Будди – ламою, наставником або ж учителем, вийшло легким і цікавим. Він одразу провів нам екскурсію територією: показав усі цікавинки й розпочате нове будівництво. А потім запросив усередину будиночку, де згодом за чаєм продовжилося спілкування. У центрі обійстя всіх здивував стовп, який тут називають Центром всесвіту. Не менше захвату викликали Смуга розвитку чутливості та Будинок сонця.
Після активних бойових дій на Чернігівщині (село Гориця було в окупації), в Обителі Будди заняття і тренінги в повному обсязі ще не відновили, але гості й помічники навідуються. Нині тут зводять іще один будинок (на 45 квадратних метрів), у якому житиме один із членів команди Ігоря Підгорного, оскільки чернігівська квартира цього чоловіка розбомблена.
До речі, всі охочі можуть долучитися до роботи й дізнатися секрети, як у стислий термін збудувати екологічно чисте помешкання. «Контейнерне житло нам не подобається, тому розробили свій проєкт, – розповідає Ігор. – Архітектор – зі Львова, дизайнерка – з Таїланду, втрьох за три дні розробили макет будівлі, тепер ідею втілюємо».
Чернігівські буддисти до початку квітня надавали землякам гуманітарну допомогу: 180 тонн продовольства і медикаментів завезли в Чернігів під обстрілами бусиками, які проскакували під обстрілами.
Перша збудована тут споруда нині є вітальнею, кухнею, офісом з усіма зручностями. Споруду за технологією саманного будівництва – дерев’яний каркас, солома, глина – звели за півтора місяця. Місцева влада занесла цей «солом’яний будинок» до екскурсійного маршруту, щоб показувати, як люди своїми незначними силами і ресурсами можуть робити якісні речі. І наша група оцінила нову технологію – відмОстка (гідроізоляція) будинку з допомогою щільного агроволокна і щебеню.
Однак – про все по порядку.
Плекати в собі повагу до розуму
Обитель Будди на Чернігівщині виникла сім років тому на невеликій ділянці (45 соток), порослій молодими соснами, на краю села. Адже ретрит – це усамітнення, віддалення від спільноти для духовної роботи над собою. Мета діяльності ретритного центру – допомагати людям знаходити відповіді на складні питання, грамотно реагувати на виклики сьогодення, зберігаючи рівновагу, фізичне і душевне здоров’я. У цьому мають допомагати давні традиції буддійської Дгарми (сукупності норм і правил, дотримання яких необхідне для космічного порядку) в поєднанні з досягненнями сучасної науки. На думку буддистів – це ключ до розв’язання життєвих проблем.
На деякі з означених питань можна знайти відповіді у збірці «Дгарма воєнного часу», яку Ігор написав цієї весни. Тут є роздуми про те, як перестати жити минулим, як подолати відчуття провини «того, хто вижив», як не впадати в стан жертви. Адже тільки людина серед живих істот може ставити собі завдання розвитку і ставати творцем.
Засновник Обителі Будди наголошує: «Наша мета – знайти цілісність, пробудити свідомість, позбутися ілюзій. І всі уроки життя потрібні саме для цього. Коли будуть зникати ілюзії – на їхньому місці буде з’являтися реальність. А реальність і є цілісність».
На запитання, як ставитися до нинішніх подій, Ігор Підгорний відповів: «Кожен народ проходить свої випробовування для того, щоб знайти цілісність. Ми 30 років не могли зрозуміти, хто ми, не могли сформувати план свого розвитку, а зараз вимушені це робити. Дійсно, мова, віра, армія – це добре. Але якщо не буде розуму як першоджерела, то у нас буде божевільна армія, божевільна віра та божевільна мова. Ми повинні почати плекати в собі повагу до розуму, вчитися якісно думати. Тому кожен із нас повинен навчатися мислити, бути відповідальним, думати наперед. Адже як ми думаємо, так ми і живемо».
Ігор Підгорний вважає, що вже тепер нам, як народу і кожній особистості, треба почати формувати позитивний образ майбутнього на найближчий час: місяць, півроку, рік. Необхідно також розпочинати щоденні позитивні дії, щоб задумане майбутнє настало. Адже якість нашого життя залежить від того, наскільки ми розрізняємо причини й наслідки. Варто розуміти самим і розповідати іншим, щоб ті не чекали дива. Від такої причини, як очікування, вийде такий наслідок, як ніщо. Тому щоденно треба робити кроки, щоб реалізувати своє майбутнє.
Уникнути виснажливих пошуків
Про ідею заснування ретритного центру Чиста земля Ігор розповів так: «Шукати десь рай або щось подібне, означає ніколи його не знайти, і провести життя у виснажливих пошуках, – таку думку одного разу висловив учитель – лама Данзан, – який бував на Чернігівщині. – Тож необхідно створити місце, де буде тихо і спокійно, щоб мати змогу займатися практиками розвитку своєї свідомості. І щоб інші мали змогу туди прийти. Хтось – за спокоєм, хтось – за розвитком. Якраз цього шукають мільйони сучасних людей».
Учитель дав і таку настанову: розвивайте для людей можливості знайти відповіді на питання, які їх хвилюють. Бо питань у людей буде все більше, а відповідей – усе менше. Адже якщо людина погано думає, або не те думає, то рано чи пізно з нею станеться якась халепа. Власне, з таких міркувань і виникла Обитель Будди.
Лама Данзан Хайбзун Самаєв, за словами Ігоря, був першим наприкінці радянського періоду, хто мав усі буддійські знання. Тому допитливий відмінник – студент-історик із Чернігова Ігор Підгорний – його знайшов, познайомився і став його учнем. Із початку 90-х років минулого століття Ігор дружить і з керівником лабораторії нейробіофізики інституту ім. В.М. Глушкова в Києві. Поєднання давніх знань і сучасних наукових відкриттів – ось підґрунтя для розв’язання проблем сучасних людей.
«Буддизм – не релігія, – пояснює він. – То європейці так назвали це знання, за принципом найближчої аналогії. Це і не філософія, це – практика того, як жити в світі, щоб бути щасливим. Це – знання про реальність. Чому в житті бувають клопоти? Тому, що людина чогось не знає: переходить дорогу на червоне світло і рано чи пізно станеться ДТП. Тому важливо знати закони, які рухають життя».
Смуга розвитку чутливості
«Сучасні люди втрачають контакт із собою, у них з’являється емоційна грубість, нечутливість, – пояснює Ігор. – Якщо людина вважає нормою звичний свій стан, а звичне в наших умовах зазвичай є «горбатим», то необхідно це виправляти. Для цього в нас існує тренувальне місце: сім снарядів для того, щоб відновити емоційну чутливість до себе».
Першим снарядом є звичайна колода, як на шкільному майданчику, по якій можна легко пробігтися. Далі така ж сама колода гойдається на ланцюгах, і людина одразу «злітає», не розуміючи, в чому справа, але чітко відчуваючи, що цю штуку обманути неможливо. А потім – звичайна гойдалка: виявляється, не кожен уміє себе розгойдати і зупинити…
Висновок: люди не відчувають себе і не вміють тримати баланс, не вміють взаємодіяти навіть із колодою. А для взаємодії з іншими людьми потрібно відчувати себе, свої інтереси і враховувати інтереси інших. Якщо ж не відчуваєш ні себе, ні інших, тоді з’являються проблеми.
Для кращого розуміння себе і тренування балансу, для відновлення контакту з тілом та контролю над емоціями створений Центр розвитку чутливості. Комплекс цих снарядів дуже приваблює приїжджих. А приїжджають сюди ті, хто хоче долучитися до медитації, отримати заряд енергії та бадьорості незалежно від соціального статусу, освіти, віросповідання, хто прагне гармонійного життя.
Центр всесвіту і Будинок сонця
Микола Кузанський (Ніколаус Кребс) – німецький філософ, теолог, математик – писав: абсолют – це сфера з центром у кожній точці. Якщо так, то чому б центру не бути в Обителі Будди?
«Як вирішимо – так і буде», – резюмує Ігор Підгорний, показуючи нам високий стовп, пофарбований у п’ять кольорів, що символізують п’ять природних стихій (енергій) – простір, повітря, вода, вогонь, земля, з яких складається весь макрокосмос і ми в тому числі. Розлад здоров’я, каже Ігор, це розлад цих елементів у тілі людини (або вони в надлишку, або є нестача чогось, або те й інше водночас).
«Тібетська медицина робить діагностику за цими елементами, а ми перевели цю діагностику в інший вигляд, – продовжує розповідь лама. – Розробили систему з 50 запитань, відповівши на які, людина дізнається, яка кількість енергій і в яких пропорціях присутні в її тілі. Перевіряєтесь, приїжджаєте сюди, а тут інструктор «прописує» вам лікування: або проводити час біля води, або перебувати на повітрі, або грітися на сонечку».
Щоб сформувати образ майбутнього – можна підійти до Центру всесвіту, загадати бажання, тричі обійти спеціальною доріжкою навколо, прокрутивши три барабани – уособлення абсолютного начала, яке є у кожному з нас. Перший барабан – уособлення сили співчуття, другий – сили мудрості, третій – сили бездоганної дії. А в кінці обходу – дзвонимо (звук – символ енергії) і дякуємо. «Щоб жити в цьому світі – необхідне співчуття, – наголошує лама. – Без мудрості співчуття перетворюється в сентиментальність, а просто співчуття і просто мудрість без дій – це лежання на дивані і перетворення на фейсбучне військо». Описані дії – це в жодному разі не поклоніння стовпу – наголошує Ігор.
«Період, коли мало сонячних днів, у наших широтах триває довго. Тоді виникає дефіцит вітаміну Д, і в людини поганий настрій, апатія, безсилля, – пояснює Ігор мету створення Будинку сонця, який сприяє тілесному оздоровленню. – Тож кілька років тому ми зробили цю споруду без вікон. Тут облаштована сауна і «сонячна» кімната, сонце в якій імітують спеціальні лампи. Людина під ними не засмагає, а глибоко прогрівається, що сприяє утворенню вітаміну Д».
P. S.
У відвідувачів Обителі Будди, звісно, виникло безліч запитань до лами Ігоря – від побутово-організаціних до психологічно-філософських і духовних. Довго не могли попрощатися з господарем цього обійстя. У багатьох виникло бажання приїхати сюди зі своїм наметом і пожити кілька днів у цій атмосфері, в прекрасному природному середовищі.
«У буддизмі немає інституту проповідництва, – на завершення наголосив лама Ігор. – Є жива неформальна традиція: учень приїжджає до майстра, навчається в процесі спілкування і взаємодії. Є формальне навчання в спеціальних університетах. Чому майстер? Бо показує учням те, що звичайні люди робити не можуть».
Постів у нашому розуміння тут теж немає, утримання від звичної їжі може бути лише за медичними показаннями. Людина може жити, сповідуючи ахІмсу (етичний принцип ненасильництва в індуїзмі, джайнізмі, буддизмі), не вживаючи рибу, м’ясо, яйця, а може й не дотримуватися ахІмси, і це не буде засуджуватися. Все, що йде на користь, то добре, але головне – мотивація. І тут Ігор розповів притчу: троє людей працюють на будівництві – один носить каміння, бо так велів бригадир, другий носить каміння – бо треба годувати сім’ю, а третій носить каміння – бо він будує храм, де люди спілкуватимуться з Богом. Усі роблять однакову роботу, але сутність роботи різна.
Таке і плине час в Обителі Будди…
Подорож відбулася в рамках проєкту «Чернігів – #МістоСили», що реалізується в межах програми «Діалог» Центру міжрелігійного і міжкультурного діалогу «Лібертас».
##DONATE_TEXT_BLOCK##
