Очільник МГКЄ єпископ Ніл (Лущак) є співвласником "бензинового" бізнесу з часткою у 800 тис. грн
Про це свідчить база даних аналітичної онлайн-системи YouControl, а також Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Товариство створено 27 жовтня 2015 року, тобто через майже два роки після єпископської хіротонії Ніла Лущака.
Юридичною адресою вказаної компанії зазначено будинок 2А на вулиці Патруса-Карпатського в приужгородському селі Минай. За цією ж адресою розташована Ужгородська греко-католицька богословська академія і́мені блаженного Теодора Ромжі.
Статутний капітал вказаного ТОВ становить 1 000 000 (один мільйон) гривень.
Частка Юрія Лущака у вказаному підприємстві сягає 80%. Тобто, в статутному капіталі «ТЕОДОР ПЛЮС» чинному очільнику МГКЄ належать 800 тисяч гривень.
Ще двом співзасновникам товариства, Роману Багнію та Петрові Чубірку, належать 10-відсоткові частки в статутному фонді ТОВ «ТЕОДОР ПЛЮС». Тобто, їх фінансові внески в підприємство зазначені в розмірі по 100 тисяч грн.
Судячи з даних YouControl, підприємство працює.
Певні джерела пов’язують цю діяльність, зокрема, і з функціонуванням АЗС на території академії.
Участь тимчасового очільника Мукачівської греко-католицької єпархії Ніла (Лущака) в цій бізнесовій оборудці вже є сама по собі цікава. Адже ще у 2009 році Юрій Лущак вступив у тернопільський новіціят Чину Братів Менших (францисканців), прийнявши чернече ім’я Ніл.
Як інформує Вікіпедія, францисканці – це члени католицького жебракуючого чернечого ордену, заснованого 1209 року італійським святим Франциском Ассізьким, котрий привселюдно зрікся майна і розпочав життя пустельника. Орден сповідує бідність, безкорисність, цноту. Тому майже мільйон гривень у власності ченця Ніла – це абсолютне заперечення його чернечої суті.
Але не менш показовими в цьому плані є і персони тих, з ким він створив свій «бензиновий» бізнес.
Прізвище П.Чубірка поверхнево асоціюється з прізвищем Володимира Чубірка – особи, тісно притуленої до керівництва МГКЄ, яка свого часу в якості гендиректора ТОВ "Калина-Закарпаття" заробляла саме роздрібною торгівлею пальним. В актуальному часі саме В.Чубірко аініціював і активно опікувався збором підписів під листом до Папи Римського за збереження в МГКЄ статусу sui juris, якого, як виявилося, в неї не було. У багатьох випадках священників змушували підписувати чистий бланк, а в інших – змушували ставити підпис під психологічним тиском. Чи поєднані ці два Чубірки в якийсь спосіб у цій конкретній ситуації, з'ясується вже незабаром.
Ще більш цікавим є інший бізнес-партнер монаха Ніла – Роман Багній. YouControl чітко ідентифікує його як кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "ПРОЕКТ ГОТЕЛЬ КОНСАЛТИНГ ЛТД" – фірми, яка на неконкурентному «аукціоні» викрала в громади Ужгорода за заниженою на мільйони вартістю у власність одіозного Івана Волошина, а потім зруйнувала пам’ятку архітектури «Корона».
На прямий зв’язок Р.Багнія з особою, донедавна розшукуваною «Інтерполом» в контексті порушеної щодо нього кримінальної справи, вказують і інші його бізнесові зв’язки. Скажімо, за даними YouControl, Р.Багній є 100-відсотковим власником ТОВ «ГОТЕЛЬ «СЕРВІС», уповноваженою особою якого є Василь Давід – прораб Івана Волошина у процесі руйнування «Корони» та один з основних фігурантів резонансного побиття зі стріляниною на території «Корони», за наслідками якого І.Волошина якраз і було оголошено в міжнародний розшук.
Аби вигородити кримінальника Волошина із цієї проблеми, Закарпатська обласна прокуратура під керівництвом Дмитра Казака та Головне управління Національної поліції в Закарпатській області під керівництвом Ярослава Колесника нині прискорено «шиють» кримінальну справу проти постраждалих у тій кривавій бійні ексдепутата Ужгородської міськради Романа Богуславського та активіста Євгена Рахімова.
В будь-якому разі, факти беззаперечно свідчать, що бізнесові зв’язки монаха-францисканця Ніла, що волею обставин став керівником МГКЄ, ведуть у абсолютно злочинне середовище.
