Одного разу прогулюючись Старим містом у Кам’янці-Подільському незнайомий турист задав мені питання «Де можна знати польський костел?». Звичайно мався на увазі римо-католицький храм, адже до сих пір на Поділлі та Волині всіх католиків називають і вважають поляками. Звичайно, це має історичне підґрунтя, адже більшість вірних латинського обряду належали до польської національності і завдяки їм РКЦ встояла у часи атеїстичного гоніння. І тепер майже всі поляки в Україні є римо-католиками і  значна частина богослужінь, особливо у селах, проводиться на польській мові, адже старше покоління не вміє, або не хоче молитися по-іншому, ніж їх навчили у дитинстві. Але це не ще робить РКЦ Польською Церквою, а всіх римо-католиків поляками. 

1. Це не відповідає реальному складу Церкви

За двадцять п’ять років незалежності ситуація значно змінилася. Більшість молодих прихожан римо-католицьких храмів хоча є й нащадками поляків, вважають себе українцями, а чимало прийшло у Церкву будучи неохрещеними чи з інших конфесій. Це показують цифри. В Україні проживає мільйон католиків латинського обряду, тоді як є лише 250 тис. осіб, які вважають себе частиною польською діаспори. Тому у різноманітних регіонах України служать Меси переважно українською мовою, але залежно від регіону можна побувати і на угорськомовній, російськомовній чи Службі на латині. Крім того зростає кількість корінних священиків, випускників п’яти українських римо-католицьких семінарій, а священики, які нам люб’язно надавала Церква з Польщі на початку 90-х років минулого століття для відбудови парафій повертаються до Польщі.

2. Це суперечить структурі Церкви…

Римо-Католицька Церква за своєю еклезеологією значно відрізняється від Православних та навіть від Греко-католицьких Церков. Західна Церква особливо увагу приділяє універсальності, тоді як Східна помістності. З цієї причини всередині Католицької Церкви існує лише одна помісна Римська Церква, яка і є сестрою як Східних Католицьких, а тепер в часах екуменізму, і Православних Церков. Тому для римо-католиків автокефалія і автономія Церкви – це чужорідні поняття. Ніяк не може існувати німецька, польська, чи української Римо-католицька Церква, а лише латинські церковні структури, об’єднані у конференції єпископів, на певних територіях (РКЦ в Україні, Росії, Італії). Тому у сусідній країні діє Конференція єпископу Польщі, а Польська Церква.

3. Це суперечить назві Церкви…

Якщо уважно вчитатися у саму назву Римо-Католицької Церкви, то відразу відпаде саме бажання таврувати її за національною ознакою. Адже «католицький» з грецької перекладається як вселенський, а отже аж ніяк не може бути сугубо моноетнічним. У крайньому випадку ми можемо називатися римлянами, і то не за етнічним чи географічним принципом, а за обрядом яким живемо.

5. Це суперечить покликанню Церкви….

Приписувати Церкві ексклюзивний етнічний характер не відповідає її місійному і апостольському покликанню проповідувати Євангеліє всім народам, а не одній національній групі. Тому що, християнська спільнота несе спасіння всім людям, вона повинна спілкуватися їхньою мовою і враховувати існуючі умови життя. Ставати частиною суспільства, воплотитися у конкретному народі, щоб його зсередини преобразити. Напевно з цієї причини Східні Церкви, які сформували свої традиції та ідентичності всередині конкретних етносів, настільки тісно з пов’язані, що їх не можна розділити як душу і тіло людини .

4. Це суперечить історії і сучасності Церкви….

Річ у тім, що Польська Католицька церква, а точніше їх декілька, існують у Польщі і нічого спільного з Римо-католицькою Церквою, окрім історії та обрядів, вони не мають. Це так званні Неримські Католицькі Церкви, які зберігши догмати ІІ тисячоліття, відокремилися від Апостольського Престолу. Майже у кожній країні існують подібні конфесії, але Польська з 200 тисячною паствою є найбільшою з них. Польськокатолицька Церква утворилася наприкінці XIX ст.. у середовищі польських емігрантів у США. Причиною цього були майнові та етнічні конфлікти з церковною ієрархією ірландського походження. Першим її очільником став непокірний настоятель приходу в Скрантоні Франциск Годур. Серед змін було скасовано целібат і до таїнств зараховано читання Божого Слова, а також заперечення визнання примату та непомильності Римського єпископа з пошаною до його місця у Церкві. На своїй етнічній батьківщині ПКНЦ розділися на декілька незалежних груп як Польська Старокатолицька Церква, Польська національна Церква в РП (єп. Томаш Рибка), Реформована Католицька Церква. До їх числа можна ще віднести дві маріавітські Конфесії (Старокатолицька Церква Маріавітів і Католицька Церква Маріавітів в РП), які хоча й виникли не на етнічні основі, тісно пов’язані з польською національністю. У них є різна історія і доктрина, але їх об’єднує відсутність єдності з Римом. Тому Римо-католицька Церква в Україні аж ніяк не може бути серед їхнього грона і називатися польською.

PS: Можливо комусь здається, що Римо-Католицька Церква в Україні є Польською чи принаймні пропольською через національний склад священиків, вживання польської мови чи висловлювання деяких її прихожан. Я добре розумію, що у когось ( і можливо це буде багато) на підтвердження своєї думки можуть бути випадки з власного життя. Але це насправді ще не дає право оцінювати життя і діяльність цієї конфесії, а головне аж ніяк не відповідає місцю і завдань, які Римо-католицька Церква вже і повинна виконувати у нашій державі. Адже РКЦ є ані польською, втім ані Українською Церквою також, вона Христова і цим все сказано….