Паства готова до змін. А Церква?
Паства Української православної церкви Московського патріархату отримала нового керівника. «Собор єпископів обрав Предстоятелем УПЦ місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія», — повідомляє сайт УПЦ. За нього віддали голоси 48 єпископів. Голосування відбувалося у 2 тури. Після 1-го туру голоси лідерів розподілилися наступним чином: митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій — 36, митрополит Бориспільський і Броварський Антоній — 24, митрополит Вінницький і Барський Симеон — 9.
Нагадаємо, глава УПЦ (МП) митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан) помер вранці 5 липня. Він був предстоятелем УПЦ (МП) з 1992 по 2014 рр. Митрополит Онуфрій народився 5 листопада 1944 року в Чернівецькій області в сім’ї священика. Постриг здійснений в 1971 році. У 1988 році закінчив Московську духовну академію з ученим ступенем кандидата богослов’я. З 1988 року — намісник Свято-Успенської Почаївської Лаври, прослужив до листопада 1990 року. 9 грудня 1990 хіротонізований на єпископа Чернівецького і Буковинського. У 1994 році возведений у сан архієпископа, в 2000 р. — у сан митрополита.
КОМЕНТАРІ
Микола ШКРІБЛЯК, доцент кафедри релігієзнавства та теології Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича:
— Обрання митрополитом Онуфрія було достатньо прогнозованим. Главою УПЦ МП він став де-юре, а де-факто керуватиме церквою наближений до сім’ї Януковича керуючий справами УПЦ, митрополит Бориспільський і Броварський Антоній. Зараз московська церква розуміє, що події на сході України, до яких причетна Росія, не можуть пройти повз голови прихожан УПЦ МП, тому церковні ієрархи запропонували начебто молільника, поміркованого до нагород та грошей церковника, який молитиметься за мир в Україні. Воно дійсно так і буде, бо в УПЦ МП є кому займатися політикою — там є дуже потужне промосковське лоббі. А Онуфрій — прикриття.
Його обрання стане пом’якшуючим сигналом для вірян, тому що середовище церкви також радикалізується. Люди бачать, що вона відображає євангельську настанову: якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть в яму. Віряни бачать, що УПЦ МП допустила велику дистанцію між служінням богові, людям та істині. Тому народ починає активізуватися в плані визначення цієї церкви. Вона може зустрітися з проблемою, коли «віз опиниться попереду коней». І щоб цього не сталося, в УПЦ МП погодились, щоб їх очолив саме Онуфрій.
Але Антоній та Онуфрій — це одне і те саме, тому УПЦ МП не братиме курс на українізацію. Тому сподіватися, що Онуфрій щось робитиме для України, не варто, особливо на тлі останніх подій, коли промосковські ієрархи розчистили собі дорогу та викинули на задвірки проукраїнське лоббі. Думаю, переговори про об’єднання українських церков навіть не будуть вестись — їм це не вигідно, бо вони виглядатимуть слабшими.
Микола САГАН, доктор філософських наук:
— Звісно, різниця між Онуфрієм та Антонієм, який претендував на митрополичий престол є — хоча б у віці і загальних симпатіях. Але кардинальних змін очікувати не варто — вибір єпископів показав, що церква до них не готова, і надалі знаходитиметься в тісній співпраці із московським центром. І це не буде формальний зв’язок, якого б хотілося багатьом. Це буде формат тісної співпраці.
Але це своєрідний світоглядний вибір єпископів, які не бажають будь-що змінювати церкві — їм би хотілося залишити все так як є. Але справа в тому, що УПЦ МП гостро потребує цих змін — вона не зможе жити за старим алгоритмом. І це може стати основою для суттєвого внутрішнього конфлікту, який з сьогоднішнього почне породжувати відцентрові процеси в церкві.
Іван Капсамун
