ПЦУ вилучила із числа святих Олександра Невського
На сайті ПЦУ повідомляється, що 2 лютого Синод ПЦУ ухвалив виключити святого Київського і Новгородського князя Олександра Невського з числа святих.
"Вилучити із Церковного календаря Православної Церкви України день пам'яті блгв. кн. Олександра Новгородського (Невського), в схимі Олексія, 23 листопада", - сказано у повідомленні.
Замість нього 23 листопада у ПЦУ вирішили встановити додатковий день святкування пам'ять іншого Олександра – першоначальника обителі "Невсипущих", день пам'яті якого в Церкві зазвичай відзначається 7 березня.
Також за пропозицією Синодальної Календарної комісії було вирішено, у зв’язку з реформою, яка відбулася в ПЦУ, при підготовці наступних видань богослужбового церковного календаря ПЦУ Воздвиженську переступку / відступку не застосовувати.
А в самому календарі:
1) встановити поминальну суботу в пам’ять всіх в Україні голодом заморених щороку у четверту суботу листопада та внести відповідний день пам’яті в Церковний календар Православної Церкви України;
2) включити день пам’яті преподобного Стиліана Пафлагонського 26 листопада до Церковного календаря ПЦУ;
3) перенести день пам’яті святого прп. Юстина Челійського (Поповича) у Церковному календарі ПЦУ з 1 червня на 7 квітня, на день його блаженної кончини;
4) встановити 3 лютого свято знайдення мощей святителя Рафаїла (Заборовського), митрополита Київського і всієї Руси, та внести його у Церковний календар Православної Церкви України.
Щодо Олександра Невського як Київського князя, то, як повідомляє Радіо Свобода, немає жодних доказів, що він взагалі коли-небудь бував у Києві. Титулярно він був київським князем, отримавши ярлик на княжіння в Орді. Але, цілком імовірно, правив Києвом, не виїжджаючи з Володимиро-Суздальщини та Новгородщини.
Взагалі, дуже багато з того, що про цього князя розповідають, насправді є історичними міфами, які складалися впродовж сторіч, міфами інколи з протилежним змістом, які складалися з пропагандистською метою.
Тому зараз в Україні Олександра Невського сприймають, перш за все, не як історичну постать, а як образ російської пропаганди.
