Простір для молоді у Церкві і Державі: Роздуми з дискусійної платформи на фестивалі “Вітер На-Дії”
Спікерами на дискусійній платформі виступили владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, Ірина Полєтуха, радниця міністра молоді та спорту України, експертка з питань молодіжної інфраструктури, отець Юрій Козловський, керівник Департаменту студентського життя УКУ, отець Лука Михайлович, єромонах Святоуспенської Унівської лаври, духівник УКУ, керівник літургійного центру “Передання”. Дискусію модерував отець Юрко Остап'юк, студентський капелан НУ “Львівська Політехніка”.
Молодь не є нашим майбутнім
Владика Володимир заперечує тезу про те, що молодь є майбутнім. Він переконує, що молоді люди є теперішнім та закликає давати право голосу і дії їм вже сьогодні. З його слів, не обов'язково чекати старості, коли юнаки врешті зможуть ділитися своїм досвідом у зрілому віці, адже частина з них може навіть не встигнути цього зробити.
Нерідко суспільство критикує Церкву та священників за хиби, однак забувають про головну річ. Зі слів владики, “жива” Церква не є будівлею, а спільнотою, яку творять люди, про що сьогодні забувають. І саме молодіжні команди є великим скарбом, який тримає Церкву в тонусі. Тому молодь завжди потребує інвестицій. А перевагою молодих людей є вміння комунікації, мобільність та оперативність.
Дискусію продовжила Ірина Полєтуха — розповіла, яке місце посідає молодь на державному рівні. Вона доповнила, що і держава — це та ж спільнота людей, які її творять. Центральне завдання Управління молоді та спорту як урядової інституції — підсилити локальні середовища для молодих людей, щоб вони почувались потрібними державі.
Церкві потрібні розумні люди
Отець Лука вважає: для формування середовища необхідно сформувати зрілу особистість. Для цього треба відповісти на основні питання.
Існує очевидна відповідь на питання — чи потрібна Церква молоді? Але постає інше питання — чи ми себе любимо і чи потрібні самі собі? Тому виникає проблема, коли до храму приходять незрілі особи. А Церква потребує розумних людей.
Отець Юрій Козловський поділився, як практично працює стратегія залучення молодих людей до церковного простору. Завдяки ефективній діяльності формаційної програми для студентів УКУ, молодь розвінчує стереотипи про Церкву та практично бере участь у релігійному житті.
«Значна частина студентів вперше має справу з Церквою саме під час навчання в УКУ. очевидна відповідь, що молодь потрібна церкві. питання інше: чи потрібна молоді Церква? Працюючи з людьми, які живуть упередженнями чи не увійшли до Церкви, я переконаний, що навіть атеїст є духовною особою. Тому ми показуємо, що вся молодь є Церквою, незалежно від їхнього релігійного життя», — вважає о. Юрій.
Як часто не змінюй середовище — від себе не втечеш
Ірина Полєтуха поділилась думкою про міграцію молоді за кордон у пошуках кращого життя. Вона зізналась, що систематично змінювала місце проживання та праці, адже, здавалось, що переїзд змінює життя на краще. Спікерка зауважила, що від себе втекти неможливо. Під час інтенсивних переїздів почувалася непотрібною державі. Згодом пані Ірина долучилася до українських організацій, які сприяли її реалізації. Аналізуючи, що допомагає їй рухатись вперед, вона вважала, що впливала на свою реалізацію самотужки. Та згодом переконалась, що всі середовища,у яких перебувала, були створені і підтримані державою.
“Я не задумувалася, що це творить держава, адже була переконана, що в цій історії я все створила сама. А виявилось, що до цього причетна велика команда людей, які виконують невидиму іншим роботу”.
На дискусії отець Лука Михайлович згадав, що проблемою сучасних людей є відсутність Бога навіть у доброчинних справах.
“Серед успішних людей часто трапляються ті, що живуть з бажанням самогубства. Коли людина досягає успіху в житті у всіх сферах, перед нею постає екзистенційний вибір. Кожна праця, де немає Христа, не несе правдивого контенту”.
Наприкінці дискусії спікери поділились своєю формулою, як втримати молодь у певному середовищі. Перше, вивчати тренди, які цікавлять молодь на часі. Необхідно вкладати інвестиції в молодих людей для втілення їхньої реалізації на перспективу майбутнього у суспільстві. Адже молодь має відчути себе потрібною й почуватися господарем у власній державі.
