Релігія в контексті глобалізації. Підсумки міжнародної конференції у Кракові
Конференція відбувалася у самому серці Кракова — у стінах стародавнього Ягеллонського університету, а також у гостинному Редісон Блю готелі, що поруч з Вавельським замком. Учасники не лише виступали та дискутували під час пленарних засідань і дев’яти круглих столів, але й мали вдосталь часу для знайомства з містом і розмов на різні злободенні теми. Чисельна українська делегація опинилися в центрі уваги через події в нашій країні. У контексті тематики конференції аналіз релігійної ситуації в Україні був особливо цікавим для делегатів з інших країн пострадянського простору.
Вже на першому пленарному засіданні було задано серйозний рівень представлення теми і її обговорення. Головний натхненник конференції, проф. Коул Дьюрем, директор Міжнародного центру права та релігієзнавства Університету ім. Бригама Янга зі США, розкрив тему співвідношення між релігійною свободою та субконституційними нормами, окреслив юридичні аспекти забезпечення свободи віросповідань та згадав основні практичні випадки, які потребували подібної експертизи.
Основна дискусія відбувалася під час 12-ти тематичних круглих столів. На завершальному пленарному засіданні було підбито їх підсумки. Так, зокрема, перша тематична панель стосувалась співвідношення релігії та європейських правових цінностей демократії, верховенства права та прав людини. Її модератор, професор Віктор Єленський, розповів, що учасники обговорили можливі шляхи модернізації цих відносин. Також вони зупинились більш детально на проблемі релігій в різних світових контекстах, у різних країнах, правовому регулюванні всередині релігійних спільнот.
Також питання правового регулювання діяльності релігійних організацій стало центральною темою другої панелі. Результати їхньої роботи представляв модератор професор Олександр Саган. За його словами, науковці відзвітували про стан законодавчих ініціатив з релігійних питань в Україні, окреслили перспективи майбутнього релігії в рамках законів, а також обговорили стан справ на прикладі Росії.
Третя панель була присвячена тій самій тематиці, тільки от її висновки представляла польський професор Агата Налборчик. Їхня дискусія торкалась таких питань, як реєстрація релігійних общин в США, а також окремих випадків реєстрацій специфічних релігійних груп в країнах Європи.
Четверта панель стосувалась обговорення багатоаспектності релігійної ситуації у світі, результати якої представив професор Анатолій Колодний. Учасникам вдалось сконцентруватись на процесі розвитку поліконфесійності у світі, породження нових релігійних рухів, а також на тенденціях секуляризації та десекуляризації.
Така ж сама тема була означена на п’ятій панелі, про що доповів Степан Даніелян з Вірменії. На зустрічі вони обговорили філософське тлумачення поняття совісті та детально розглянули наявну ситуацію в Україні.
Окремою темою стала назва шостої панелі – Проблеми релігієзнавчої експертизи. Результати дискусії представляла доцент Віта Титаренко, зазначивши, що учасники провели порівняльний аналіз функціонування подібної експертизи на прикладі 5 країн. Вдалось визначити спільні рекомендації для спеціалістів у цій темі та виявити основні проблеми та можливості такого інструменту.
У сьомому круглому столі взяли активну участь представники РІСУ – Тарас Антошевський (модератор) та Тетяна Калениченко-Мухоморова (доповідач). За півтори години дискусії журналісти та експерти проаналізували стан висвітлення релігійного життя у світських медіа Росії, України та країн Балтії, вияснили причини такого стану та запропонували шляхи до покращення ситуації. Хоча, як головний висновок, учасники цього круглого столу зазначили: на жаль, експертне коло мало що може повпливати на ситуацію, оскільки редакційна політика більше залежить від коньюнктури ринку, для якого ця тематика вважається не цікавою і не зрозумілою.
Наймасштабнішою панеллю стала восьма дискусія, куди долучились найбільше доповідачів. Там торкались питань легітимізації релігійної освіти, її можливих форм. Окрім того, російські професори Маріанна Шахнович та Тетяна Чумакова презентували власний підручник для 4-х класів, що розповідає про основні релігії світу та їхню історію.
Темою дев’ятої панелі став сучасний стан релігійності та її нові форми. Російський професор Тетяна Фолієва доповіла, що учасники окреслили розуміння нової релігійності у світі, виявили та обговорили поняття індивідуальної релігійності, а також надали приблизні прогнози майбутнього розвитку поняття релігійної ідентичності та самоідентифікації.
Німецько-російський релігієзнавець Микола Мітрохін презентував результати 10-ї панелі, що стосувалась особливостей державно-релігійних відносин при різних типах державних утворень. Учасники дійшли висновку, що дуже важко створити єдину геополітичну модель стосунків, тому що ситуація в кожній країні радикально різниться від інших.
Чимало учасників зібрав круглий стіл стосовно захисту свободи совісті та прав релігійних організацій. Професор Людмила Филипович розповіла про пошуки шляхів врегулювання релігійної ситуації на Сході України та подякувала колегам за те, що вони надали практичні рекомендації стосовно юридичних шляхів вирішення питання. Цінним став і власний досвід боротьби за свободу совісті на прикладі Вірменії від Степана Даніеляна.
Остання панель торкалась питання міжрелігійного діалогу, про її діяльність звітувала професор Катерина Елбакян. Доповідачі розповіли про стан цього питання в Україні на прикладі діяльності ВРЦіРО та Киргизстані, де держава всіх киргизів визнає мусульманами, росіян - православними, а протестантів утискає. Вчені заявили, що міжрелігійний діалог неможливий у сфері вертикальної моделі відносин, проте він є реальним завдяки «горизонтальній» побудові співпраці між різними релігійними організаціями та суспільством.
Таким чином, міжнародна конференція у Кракові змогла підняти низку питань та проблем, об’єднавши провідних спеціалістів з релігієзнавства з багатьох країн світу. Організатори сподіваються на щорічні подібні зустрічі, які матимуть і позитивні практичні наслідки для кожної країни. Для української делегації було важливо об’єктивно представити на міжнародному рівні ситуацію в своїй країні, зокрема, щодо віри, духовності та участі різних релігійних організацій у подіях 2013-2014 років.
