“РІСУ зміг подолати загрозу на перетворення на вузькоцерковне медіа, залучив експертів різних поглядів та вірувань”

Сергій ШТЕЙНІКОВ, головний редактор «Релігія в Україні»

Вітаю шановних колег і зичу й надалі тримати високу планку журналістської майстерності! РІСУ переглядаю щодня як авторитетний експертний ресурс, хоча він і схильний до "західняцтва":) Було б ще краще, якби побільшало матеріалів краєзнавчого характеру — ми Україну поза своїм містом не так вже добре і знаємо. На жаль, всім релігіє-медіа-ресурсам шалено бракує миротворчих ініціатив, намагання примирити опонуючі або конфліктуючі сторони. Так, це не просто, особливо коли опоненти цього і не хочуть. Але як ідеал — до цього треба прямувати. Брати на себе функцію не просто медіа, а медіатора. Суспільство глобалізується, а значить збільшується необхідність ефективного співіснування, взаємодії, співпраці між усіма учасниками цього процесу...

Юлія ЗАВАДСЬКА, заступник редактора католицького суспільно-релігійного часопису CREDO

З РІСУ почалось моє знайомство з професійною релігійною журналістикою. Портал Релігійно-інформаційної служби України може бути не лише джерелом інформації, але також і прикладом для багатьох журналістів, як можна писати про релігію чесно, професійно та зрозуміло, без агітпропаганди, солодесенької псевдопобожності та джинси.

Щиро вітаю друзів з РІСУ з ювілеєм! Розвивайтесь, постійно «підвищуйте планку», діліться досвідом з іншими. Нехай у вас будуть можливості реалізувати усі творчі плани.

Дмитро ШАПОВАЛОВ, журналіст, Харків.

Шановний пане Тарасе, шановні колеги! Я хотів би побажати з нагоди ювілею РІСУ, щоби наступні 10 років Ви, як його керівник, піклувалися "підтримувати планку", встановлену в попредній етап. І вдосконалювати вміння бути сучасними та цікавими, та разом із тим уникати солодкуватої фальшивості, притаманної одним релігійним виданням, чи жовтуватої сенсаційності, що характеризує інші. Більше розумних читачів та цікавих гостей і авторів Вашому порталу, а особисто Вам — здоров'я!

Отар ДОВЖЕНКО, медіа-експерт, портал «Телекритика»

Ви моє єдине вікно у незбагненний і маловідомий світ релігії :) Ну і часом у вас можна щось потягнути в стрічку новин, ось, наприклад, інтерв'ю владики Павла про те, які журналісти погані, зробило нам на  Новий рік незлецькі хіти :)))

Артем СКОРОПАДСЬКИЙ, кореспондент газети "Коммерсантъ-Украина".

Искренне поздравляю портал с днем рождения. На мой взгляд, вы много сделали для становления профессиональной религиозной журналистики в Украине. В отличие от авторитарной России, в Украине, несмотря на все проблемы со свободой слова, которые появились с приходном президента Виктора Януковича, РИСУ продолжает объективно освещать все стороны религиозной жизни страны.

Есть, конечно, к вам претензии и пожелания. Хотелось бы, чтобы сайт был более оперативным, чтобы русская и украинская версия обновлялись одновременно, чтобы в "топах" по несколько дней не висела одна и та же новость. Хочется видеть больше интервью с теми, кто ежедневно вовлечен в религиозную жизнь страны, а не только пафосные разговоры с иерархами церквей. Религиоведы, церковные журналисты, простые священнослужители из регионов, прихожане — вот кто может рассказать много интересного про жизнь церкви в стране.

Успехов! Да поможет вам Господь Бог в вашем непростом деле.

Микола МАЛУХА, блогер, журналіст

Почну з плюсів. На сьогодні РІСУ є порталом із своєю аудиторією, певним стилем подачі матеріалів. Головне досягнення — висвітлення на дуже високому рівні стосунків православних церков в Україні, Константинопольського та Московського патріархатів, розвитку діалогу між православними та католицькими церквами. РІСУ зміг подолати загрозу на перетворення на вузькоцерковне медіа, залучив експертів різних поглядів та вірувань. На порталі відсутня джинса та матеріали "жовтого" спрямування.

Але є мінуси. 1. Все-таки релігійне життя в Україні — це не виключно стосунки між православними, православними — греко-католиками. Це не лише про церковні ходи та ікони. На жаль, при рівнозначності подій в різних церквах, одні висвітлюються, а інші — ні. Скажімо приїзд когось з ієрархів УГКЦ, РКЦ (не йдеться про Папу Івана Павла ІІ), або презентація книжки якогось священника, або створення Твіттер-екаунту Святого Миколая знаходять своє місце на шпальтах РІСУ. Проте що роблять протестантські церкви дуже часто піддається "різанню" через "незначимість події". Вибачте, але приїзд в Україну Лєдяєва, Бені Хінна теж є частиною релігійного життя України. Як би це подобалось чи не подобалось редакції.

Часто в матеріалах де описувалась діяльність протестантів (зокрема про створення служіння жінкам, що займаються проституцією) внизу додавався великий шмат матеріалу (частіше за обсягом більше ніж "протестантська" новина) що в цій галузі зробили до цього греко-католики. Проте в подібних випадках, коли йдеться про активність греко-католиків, то ніхто не додає що зробили до них протестанти аюо інші релігійні організації.

2. Доволі обмежене коло авторів. Редакція зовсім не шукає цікавий, нестандартних, молодих журналістів публіцистів. Здається, що вхідним квитком на портал РІСУ у розділ аналітика є наявність наукового ступеню чи посада в одній із структур.

Мабуть ці люди і мають якісь наукові досягнення (що до речі є спірним питанням), але їхні статті не завжди є цікавими для читацької аудиторії. Багато аналітичних матеріалів написані нудної академічною мовою, де лише вступ займає 3-4 тис. знаків. Складається враження, що ці статті пишуться та публікуються для цього десятка авторів РІСУ.

Тобто з порталу РІСУ я не можу довідатись про тенденції, які пануватимуть в тому ж протестантизмі. Я вже не кажу про такі специфічні теми, як еволюція літургійних практик в протестантизмі, вчення про керівництво церкви, автономія помісної церкви  тощо. Принаймні за останні місяці в Україні була значна подія в протестантському русі — засідання учасників, що відвідали Лозанський конгрес (головна подія десятиліття для протестантських церков, де визначалися основні пріорітети та форми євангелізації). Українці обговорили результати поїздки та намагалися застосувати результати Конгресу для України. На жаль крім записів у блозі Михайла Черенкова та публікації в газеті Протестант я більше нічого не знайшов.

Ще одним із яскравих прикладів того, що РІСУ не дуже міцно тримає руку на пульсі релігійного життя є ця публікація.

Взагалі РІСУ більше тяжіє до богослов'я, ніж до такого популярного релігійного ресурсу, який цікаво (тобто публікує нестандартні матеріали) пише на релігійну тематику.

Зразком на пострадянському просторі є http://religo.ru/ Хоч порталу всього більше року, але в нього є чому повчитися.

Перепрошую за велику кількість критицизму. Бажаю лише успіху та професійного зростання.