РПЦ хоче створити з парафій УПЦ МП за кордоном окрему структуру, - о. Кирило (Говорун)
Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів відомий богослов, викладач західних університетів, архимандрит Кирило (Говорун).
«Минулої осені я провів багато часу у Римі, де викладав. Можу сказати, що не все так однозначно. УПЦ МП дійсно активно розширюється, має більше ста парафій у країнах Західної Європи, користується своїм невизначеним статусом, який у них з’явився після травня 2022 року, коли вони заявили про зміну Статуту і цим нібито звільнилися від влади Москви. Насправді вони не розірвали остаточно зв’язок із Москвою. Вони увійшли у таку собі сіру канонічну зону без правил. Цим і користуються, розвиваючи свої структури. Причому настільки, що вступили у конфлікт фактично з усіма тими структурами, які традиційно були у країнах Західної Європи. Тобто у них немає співпраці з Вселенським Патріархатом, який вони не визнають, адже РПЦ розірвала євхаристійне спілкування з Константинополем. Що є черговим підтвердженням, що УПЦ МП залишається частиною РПЦ. Але у них зараз є проблеми і з різними структурами РПЦ. На 100% з першоджерел я знаю, що РПЦ зараз блокує розвиток УПЦ МП у Західній Європі. Тобто там, де УПЦ МП, наприклад, в Італії, хотіла відкривати свої парафії, представники РПЦ дзвонили місцевим католикам у різні інстанції і вимагали не давати УПЦ МП можливостей для служіння», – зазначив архимандрит.
За його словами, навіть Російська Православна Церква за кордоном, яка хоч і є частиною РПЦ, але трошки відокремлена і не так однозначно підтримала війну, намагаючись бути нейтральною, досить категорично виступила проти відкриття парафій УПЦ МП, які створюють конкуренцію вже тим парафіям РПЦ, що існують. Тобто, як пояснює о. Говорун, УПЦ МП опинилася в ізоляції й обструкції з боку Церков, які діють у Західній Європі. Він нагадав, що свого часу УПЦ Київського Патріархату перебувала у такій самій «сірій зоні без правил» і могла відкривати парафії, вступати в альянси з канонічно невизнаними структурами тощо.
«Між тим УПЦ/ПЦУ після отримання Томосу почала дотримуватися правил і цими правилами зараз скута. Вона не може відкривати свої парафії у країнах Західної Європи, а може тільки надсилати своїх священників за узгодженням з місцевими митрополитами», – пояснив Говорун.
Він підкреслив, що немає централізованої політики й системи або ж однакового ставлення до УПЦ МП з боку влади тієї чи іншої країни. При цьому їй вдається розширюватися і збільшувати кількість парафій за рахунок спонсорів, які виїхали за межі України.
«Як ми знаємо, з України виїхали мільйони біженців. Так, УПЦ МП має обмежені ресурси, але отримує допомогу також від держав свого розміщення. Врахуйте, що частина українців, які виїхали – не бідні люди, середній клас, який і в Україні допомагав цій церкві, допомагають їй і зараз. Думаю, і отець Новинський до цього долучений», – зауважив священник.
Також, за його словами, до цього додається допомога від європейських країн, тому що на підтримку біженців і їхніх громад виділяються кошти за різними програмами.
«У деяких випадках, наприклад, у країнах Скандинавії, громади утворюються навколо УПЦ МП, звертаються до місцевих рад церков і через них отримують фінансування з боку держави. Ці кошти приходять у рамках допомоги біженцям на задоволення їхніх релігійних потреб. Тобто це різноманітні схеми, які є легальними, але у кожній країні зі своїми особливостями. Наскільки великий рух біженців-парафіян УПЦ МП у Європі, сказати складно, бо соцопитувань немає. Все ж врахуйте, що не релігійне життя нині у людей пріоритет, а питання фізичного виживання, розміщення, пошуку роботи», – нагадав архимандрит Говорун.
