Пан Маринович – чудовий автор для початку богословських діалогів в Україні щодо всіх проблем як України, так і християнства, як нашого суспільства, так і наших церков. Було б чудово на початку року провести кампанію «поділися враженнями від прочитаного шеститомника» - це думаю прискорило б виростання українського богословського дискурсу із його дитячого чи юнацького стану, повернуло б дискусії до головного, пов’язало б їх із тією однією Реальністю, яка колись народилася в Яслах і змогла дати нам нове Життя!

Шеститомник Мариновича як Різдвяний подарунок: суб’єктивні нотатки

Пам’ятаю один із днів 2004-го року, коли у київському видавництві «Дух і літера» я натрапив на книжку Мирослава Мариновича «Українська ідея і християнство, або Коли гарцюють кольорові коні апокаліпсису». Чесно кажучи, назва із «конями» та «українськими ідеями» мені здалася дивною і неправильною. Але книгу я все-таки відкрив. І не закрив поки не прочитав. Памятаю як я розплатився вже читаючи, поїхав доц. церкви (у справах) читаючи, прийшов додому і читав далі. Особливо мені сподобався тоді шостий розділ. Основна його ідея: не звертати увагу на всі кризи і не звертати увагу на Москву. Просто працювати на українське християнство. І якщо перестати просити у світових центрів чогось там для України, а просто працювати, то ці всі центри самі прийдуть із пропозиціями, залишивши в минулому свої численні відмови на законні вимоги українців.

Цікаві та актуальні думки тоді вражали – своєю незвичністю, свіжістю, богословською сміливістю. А вже в кінці року я перечитував книгу пана Мирослава – під час революції, коли знову і знову лунало питання «Що робити?». Ця книга стала чудовим співбесідником в деконструкції марних надій, які були 2005-го у багатьох, і якими вл. Всеволод намагався заразити киян. Тверезість книги Мариновича була в той час у підказці: не витрачати час на химери, будувати реальність. Дійсно, слід подякувати авторові за таку науку.

Оскільки минулий рік був часом захисту докторської дисертації, то часу на шеститомник у мене просто ще не було. Але це читання – одне із перших в планах. І мені приємно, що моя улюблена книга «Українська ідея і християнство, або Коли гарцюють кольорові коні апокаліпсису» є в шеститомнику. Як і цілий том богословських статей. Як і багато іншого з того, що складає найголовніше сьогодні: актуальне соціальне вчення християнства, пояснене для народу, для суспільства, для еліти інтелектуальної та політичної.

Аби лише було бажання почути.

Аби лише прочитали.

Аби лише вступили в діалог.

Деяким «професійним богословам» не подобається, що сьогодні в українському богослов'ї на першому плані «непрофесіонали». Але мені здається, що тут не вина таких людей: коли мовчать «професіонали», то говорять пророки. Україні повезло, що в перші часи незалежності її богослов'я виковувалося пророками – серед яких найперші це Євген Сверстюк і Мирослав Маринович. Богослов'я стало справою самих християн, які забрали її від «професіоналів». І Мирослав Маринович, і патріарх Любомир люблять повторювати фразу: «я не богослов, але…». І далі ми чуємо чистісіньке богослов'я, народжене від Бога, від його Церкви, від його Чаші. Це богослов'я просте і мудре, практичне і інтелектуальне, простонародне і елітарне – і воно відразу є таким. І в – цьому і ознака його справжності. І знак того, що воно спрямоване реальним людям – які складні, суперечливі – і одразу належать і до простого народу, і до якоїсь із еліт.

Отже, якщо хтось хоче доказів, що українське богослов'я є – нехай читає шеститомник.

Якщо хтось бажає простого богослов'я, актуального для сьогоднішньої України – читайте шеститомник.

Якщо хтось хоче віднайти рішення складних проблем із соціальної дійсності чи побачити яким буде майбутнє українського та світового християнства – читайте шеститомник.

Все це я написав тільки тому, що зараз є чудова нагода розібрати тираж шеститомника.

Видавництво УКУ оголошує новорічно-різдвяну знижку на мій шеститомник (290 грн. без пересилки). Ініціатива належить моїй американській приятельці, Dr. Frances Forde Plude, яка доплатить різницю зі своїх збережень. Замовити видання можна у нашому видавництві за адресою: http://press.ucu.edu.ua/ за тією процедурою, яка описана в рубриці "Видавництво".

http://press.ucu.edu.ua/book/vibrane-v-6-tt/

Отже, раджу всім.

Ініціатива першого грудня (http://www.religion.in.ua/main/daycomment/13421-xristiyanska-perspektiva-dlya-ukrayinskogo-suspilstva.html) робить проблематику шеститомнику ще більш актуальною. Християнська Україна – це де-факто єдина альтернатива тим безодням, в які нас намагаються вкинути тепер чи не щодня. Пан Маринович – один із тих кількох богословів, які реально думають як створювати християнське суспільство «знизу», як сьогодні будувати рідну хату. Рідну для всіх українських християн. Рідну і для всіх людей, яких пан Маринович бачить з єдиноправильної точки зору: з позиції Христової любові.

Пан Маринович – чудовий автор для початку богословських діалогів в Україні щодо всіх проблем як України, так і християнства, як нашого суспільства, так і наших церков. Було б чудово на початку року провести кампанію «поділися враженнями від прочитаного шеститомника» - це думаю прискорило б виростання українського богословського дискурсу із його дитячого чи юнацького стану, повернуло б дискусії до головного, пов’язало б їх із тією однією Реальністю, яка колись народилася в Яслах і змогла дати нам нове Життя!

Ініціатива першого грудня (http://www.religion.in.ua/main/daycomment/13421-xristiyanska-perspektiva-dlya-ukrayinskogo-suspilstva.html) робить проблематику шеститомнику ще більш актуальною. Християнська Україна – це де-факто єдина альтернатива тим безодням, в які нас намагаються вкинути тепер чи не щодня.