О. Андрій Ткачов висловився за те, щоб священики перестали жити за рахунок пожерт і самі заробляли на власне життя, служачи по вихідним, у вільний від роботи час.

Це той випадок, коли людина сама явно не пробувала так жити. Явно не уявляє що таке реально бути батьком для громади і що таке реально працювати на крані.

У мене один знайомий батюшка працював викладачем, інший - програмістом. Ще один - письмеником. На громадах іхніх це сказувалося дуже погано. Громади просто розвалювалися від проблем і люди навіть уходили із Церкви під впливом побачених негараздів. Треба мати величезну харизму, щоб за рахунок "наскоків" вирішувати всі проблеми громади та її членів. Харизми не вистачає всім, навіть о. Андрію її не вистачає навіть на братів по олтарю.

Якщо когось спокушає те, що священик отримує зарплату в храмі - то потрібно огранізувати "раду спонсорів" як і пропонує патріарх, і на всі потреби просити гроші у цих спонсорів. Такий варіант має найменше недоліків. Але і тут бувають комічні випадки, коли спонсори починають повчати священика.

В цілому священики мають займатися виконанням власних прямих обовязків. В католицькій Церкві навіть введено целібат - щоб лише працювали на Церкву.

Отже, в цілому о. Андрій явно - не правий. Священик має право отримувати зарплату в церкві. І має право шукати допомоги спонсорів, якщо не хоче брати гроші в храмі. Але він немає права іти на роботу заради роботи. Він може викладати щоб провідувати потихеньку вічне, добре, істине. Але бути юристом? Це вже перстати мислити як священик. Бути фермером? Це не мати часу взагалі. Найменше часу вимагають з усього запропонованого о. Андрієм пасіка. Але пасіка - це півроку зайнятості. І це мала рентабельність сьогодні. Лише до революції та в часи Брежнева з цього діла можна було жити. Сьогодні кожен пасічник другі півроку ... підробляє!

 Але є і маленька доля правоти.

Те, про що він говорить може бути лише явищем додатковим в церкві. Поруч із священиками, які працюють постійно, можуть бути ще і священики-робочі. Які служать лише по вихідним. Так і сповідь не затягуватиметься. І свіжий погляд на речі буде в кожній громаді. Бо священик-мирянин відразу на обох берегах ріки.

 Що саме говорив о. Андрій і як його розкритикували матушки див. тут.