1.Давайте згадаємо лютий 2011 року. Патріарх Любомир Гузар пішов на спокій.

Вибори.

Експерти, у тому числі не греко-католики, говорять про майбутні вибори, про кандидатів.

Хтось тоді сказав:

«Вибір є! Я прочитав одне інтерв’ю владики такого-то і воно мені сподобалося, ось – кандидат»?

Такого не було і не можливо було уявити.

Чому стосовно УПЦ це вважається припустимим?

2.Давайте знову згадаємо лютий-березень 2011 року. Чи якась інша українська Церква «тролила» УГКЦ? Ні. Чому тепер вважається нормальними дві речі: 1) що УПЦ КП тролить УПЦ; 2) що вважають нормальним, коли журналісти чи чиновники підтримують цей тролінг?

3.Фаріон вже добре напрацювалась, допомагаючи Путіну розпалити вогнище на Сході. Тепер хтось по гордості, нерозумності чи маючи завеликі амібіції, хоче додати до розбурханого Сходу ще й УПЦ, але – навіщо?

Об’єктивно зараз УПЦ стикається із труднощами рівня не 2005го, а початку 1990-х в Західній Україні. Тільки тепер УПЦ – більш консолідована, і народ не скрізь серед її вірних такий мирний як у Західній на початку 90-х. Граючи на грані югославських сценаріїв можна і догратися. Хто за це відповідатиме?

Я розумію бажання владики Євстратія: він не має підтримки в єпископаті УПЦ КП, його єдиний шанс на майбутнє керівництво – це стати зараз намісником УПЦ КП. Шанс примарний. І навіть якби він став намісником, то нічого це йому не дало. Але факт залишається фактом: заради примарної кар’єрної перспективи владика ладний потомити у морі крові УПЦ та УПЦ КП.

Але ж інші люди мають зберігати голову на плечах.

Тому що:

1.Ніхто ніколи не рекомендував нікого на основі одного писаного інтервю!

2.ніхто не визнавав нормальним тролінг іншої церкви, а навпаки – всі задумувалися – а що не так у відносинах церков?

3.ніхто не вважав істиною думку зацікавлених конкурентів, а особливо коли їх характер та дії достойні премії Ірини Фаріон…  

 І ще. Якщо Ви не вірите, що УПЦ – це українська церква, а це для Вас Донбас і Луганськ, то ставтесь до неї хоча б так, як потрібно ставитися до Донбасу і Луганська згідно із кардиналом Любомиром, а не з пані Іриною:

"Сейчас многие говорят зло о жителях Луганска и Донецка. Это смешно и глупо.Разве они не наш народ? Кто дал право говорить, кто нам приятнее, а кто нет? Они наши соотечественники, им надо помочь, поддержать, они же долгое время были брошены нами, а мы этого не замечали. Несмотря на большие перемены, мы не хотим бороться со сложностями и запрограммированы отталкивать друг друга - ах, раз Вам не нужен был наш Майдан, то отделяйтесь в автономную республику. Это все надуманное, а если мы поддерживаем такое глупое мышление, вновь бежим от трудностей, то будем за это отвечать.
Часто говорят: они нам создают проблемы. Но не люди с востока страны создают нам проблемы, а тот, кто их долго готовил к тому, чтобы появились такие проблемы. 20 лет назад дончане и луганчане тоже голосовали за единую и независимую Украину, и переживая все, что сейчас происходит, всю эту сепарацию, они начинают понимать, что этот сепаратизм - не на их пользу. Это не для них, это для кого-то другого, и народ все меньше поддерживает сепаратистов, если вообще когда-то поддерживал, они понимают, что они им не братья, а враги, которыми управляет кто-то другой. Потому давайте дадим им почувствовать, что они не только часть единого народа - они любимы нами. Представляйте их как людей и братьев. Не старайтесь им что-то внушать. Дайте им возможность работать, воспитывать своих детей, развиваться, обеспечьте им медицинское обслуживание, школы, чтобы шахты были безопасны, один словом - давайте позаботимся о них. Важно показать приветливость, чтобы у человека появилась мысль: мы же принадлежим к одному народу, зачем нам куда-то убегать?"
Полное интервью с владыкой Любомиром Гузаром читайте в Новое Время № 12 (сейчас в киосках, все интервью и весь номер - прекрасное чтение).
П.С. Все тоже самое я был бы рад услышать от всех владык всех церквей - и чтобы это одобряли верующие всех церквей, а не так, что когда это сказал Гузар - это верно, а если тоже сказал Онуфрий - то это пророссийская позиция... Не превращайте и УПЦ МП в сетевой Крым или Донецк - потому что только этого конфликта и не хватает для смерти Украины тут и сейчас. Будьте благоразумны как Любомыр Гузар - и этого достаточно