Провладна Партія регіонів а також комуністи роками мусували тему "фашистів" та "бандерівців" - це закріпилося у свідомості Південного-Сходу та Криму. Особливо тут постарався п. Колесніченко. Далі, питання мов. Постійне підливання масла у вогонь з цього приводу - знову той же Колесніченко і Ко. ВО Свобода, в особах деяких одіозних своїх членів, не раз давала приводи, щоб будоражити уми багатьох "інако-мовних" громадян різними мовними провокаціями... Апогей настав 23 лютого 2014-го...

Одне і друге питання відноситься до нас (хто винуватий "там" - відомо).

Щодо першого, то повна мобілізація - це добре. Мітинги проти російської агресії - це добре. Не підтверджувати пропаганду, що л'ється в медіа Росії про "бандитів, фашистів, коричневу чуму, бендерівців і т.д.), тобто жодних емоційних провокацій, яких так очікують і так провокують наші сусіди.

Щодо другого, то вина лежить на політичних партіях, причому як колишніх провладних, так і колишніх опозиційних.

Провладна Партія регіонів а також комуністи роками мусували тему "фашистів" та "бандерівців" - це закріпилося у свідомості Південного-Сходу та Криму. Особливо тут постарався п. Колесніченко. Далі, питання мов. Постійне підливання масла у вогонь з цього приводу - знову той же Колесніченко і Ко. ВО Свобода, в особах деяких одіозних своїх членів, не раз давала приводи, щоб будоражити уми багатьох "інако-мовних" громадян різними мовними провокаціями... Апогей настав 23 лютого ц.р., коли п. Кириленко вніс у ВР проект закону про скасування закону про засади державної мовної політики з 2012 року, і коли 232 депутати це проголусували "за". Масло підлито так сильно, що ця пожежа загрожує спалити всю будівлю "Україна".

Недалекоглядні депутати знову забули, що Україна - це не лише Захід і Київ, і що на Майдані перемогла не вся Україна - половина України відчуває поразку і тому дуже емоційна (їх ще довго треба буде переконувати, що вони теж перемогли). Смерті Небесної сотні не для всіх стали шоком, багато хто потрактував це як "смерть бандерівців і фашистів" - коло замикається. Тому прийняття цього закону було ой як не на часі! Мало того, що це тепер загрожує відділенням Криму за допомогою збройної інтервенції Росії (схід, думаю, вдасться заспокоїти), то ще на найближчих виборах у ВР нова опозиція знову візьме на озброєння "другу державну" і має всі шанси виграти. Небесна сотня перевертатиметься в гробах!

І ще раз, що робити? На жаль, тепер вже не вистачить повернутися до того, що було перед скасуванням мовного закону: слова були сказані, пропаганда зробила решту, народ вже мислить емоціями і стереотипами. Кажуть деякі аналітики, що зараз хід конем був би - хочемо цього чи ні - впровадження новою владою... другої державної російської. Ситуація така, що ради збереження цілісності країни мусять бути принесені жертви. І не дай Боже, людські.