Пацифістська діяльність митрополита у минулому справді вражає. Та усе змінилося сьогодні. Порівняння мирного Львова із воюючою Чечнею перетворило його з голуба миру на войовничого яструба. У даному випадку маємо відверту спробу налякати галичан «Чечнею», тобто безжальною і кривавою розправою за намір бути господарями на своїй землі.

Переконаний, що чимало християн і українців були шоковані висловлюваннями митрополита Одеського та Ізмаїльського Української Православної Церкви у єдності з Московським Патріархатом Агафангела (Савіна А.М.), що їх оприлюднило радіо «Ехо Москви». Одеський митрополит заявив: «Львів це ж наша Чечня». Погодьмося, навіть якщо ця фраза і вирвана із контексту, вона вражає своєю безапеляційністю.

Кому належать ці, сповнені мілітаризму і залякування, слова: одному із чільних представників православної Церкви, чи політичному діячеві?

Питання аж ніяк не риторичне. Адже митрополит — з 2006 року депутат Одеської обласної ради від Партії регіонів. Парадокс полягає у тому, що свого часу, зокрема у безбожну добу панування радянської влади, він був відзначений низкою різноманітних нагород, які символізували його особистий вклад у «боротьбу за мир і дружбу між народами». Так, владика нагороджений медаллю миру ООН; орденом Дружби Російської Федерації; почесною медаллю «Борець за мир»; золотою медаллю Радянського фонду миру; почесною медаллю Радянського Комітету захисту миру; шістьма почесними грамотами Української Ради миру з врученням пам’ятних медалей, тощо.

Пацифістська діяльність митрополита у минулому справді вражає. Та усе змінилося сьогодні. Порівняння мирного Львова із воюючою Чечнею перетворило його з голуба миру на войовничого яструба. У даному випадку маємо відверту спробу налякати галичан «Чечнею», тобто безжальною  і кривавою розправою за намір бути господарями на своїй землі.

Та чи подумав владика про можливі наслідки від такої заяви? Йдеться не про загрозу розколу країни, і навіть не про загрозу громадянської війни. Політична метафора митрополита уже настояна на жахливій статистиці, яку варто йому пригадати. Адже у свідомості людей Чечня — це передусім великі людські жертви.

Лише у так званій Першій чеченській війні (1994-1996 рр.) загинуло біля 50-ти тисяч російських солдат. За чеченськими офіційними даними втрати російської армії склали до 80.000 убитими. За даними російського комітету солдатських матерів лише солдатів регулярних частин строкової служби (не рахуючи контрактників та частин спеціальних служб) загинуло 14.000 вояків.

В ході найбільш активної фази Другої чеченської війни (1999-2002 рр.)  загинули 6000 військових російської армії. В 2003 році втрати були на рівні 3000. Втрати ж серед мирного чеченського населення оцінюються в 15000-24000 жителів.

Ось що означає «Чечня» для українців. Ось які асоціації викликає порівняння митрополита Агафангела.

На тлі такої жахливої статистики згадана заява митрополита — не що інше як політично-релігійний екстремізм, з усіма наслідками, які з цього випливають. У цьому зв’язку нового звучання набирає Звернення Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ до духовенства і вірних УГКЦ та всіх людей доброї волі про збереження суспільного миру.

«Святий апостол Павло навчає, що сам Христос є нашим миром, Він, що «зробив із двох одне, зруйнувавши своїм тілом стіну, що була перегородою, тобто ворожнечу… вчинивши мир між нами через хрест, убивши на ньому ворожнечу» (Еф. 2, 14−16). Спаситель своєю хресною смертю і своїм воскресінням із мертвих примирив людство з Богом та впровадив мир між людьми, допомагаючи їм долати поділи, протистояння, напруження і ворожнечу. Віднині кожен, хто вірує в Христа і має в собі Його Святого Духа, втішається небесним миром і сам стає носієм миру для свого оточення, згідно зі словами апостола народів: «А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість» (Гал. 5, 22−23). Віднині всюди там, де людина робить місце Богові любові й миру, Господь встановляє між людьми однодумність і мир (пор. 2 Кор. 11, 13)».

Прикро, що ці рядки треба нагадувати православному владиці.

Не завадить йому запам’ятати слова митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, що їх цитує згаданий документ: «Пам’ятайте, що ніколи корисного для свого народу не осягнете через противну Божому Законові поведінку!»

 

Богдан Червак,

парафіянин Церкви Святого Миколая Чудотворця

на Аскольдові Могилі