Сома як Сема
![Постер концерту "Mantra Rock Dance" - 1 Постер концерту "Mantra Rock Dance" - фото 1](/uploads/770x433_DIR/media_news/2025/01/679927bc1c3f0637672421.jpg)
«Ми випили cоми і стали безсмертними;
Ми досягли світла, знайшли богів.
Що тепер можуть заподіяти нам вороги?
О, безсмертний, як можуть зашкодити тобі смертні?»
(Ріґведа 8.48.3)
MANTRA ROCK DANCE
Одним з неочікуваних феноменів стало поширення в світі з другої половини ХХ століття індійських релігійних вчень. До цього вони були предметом інтересу переважно закритих осередків західних еліт, але в повоєнний період почали набувати масової популярності. Живильним середовищем для цього стало повстання «дітей квітів». Рух гіппі, зародившись у США, поширився навсібіч, зокрема, і в країнах комуністичного блоку. Молодь бунтувала проти усталених соціальних норм, включаючи релігійні, прагнула свободи. Складовою цього бунту був пошук нової духовної опори, що породив Нью-ейдж в його розмаїтих проявах. З Європи до Індії і далі до Непалу й Таїланду простяглася «стежка гіппі», якою щороку мандрували тисячі представників цієї субкультури. Тут вони знайомляться з місцевими духовними традиціями, входять з ними в певний резонанс. Навіть візуально волоцюги-гіппі нагадують індійських садгу з довгими бородами і сплутаними джатами. До Індії мандрують музиканти зіркового гурту «Бітлз», які займаються медитацією в ашрамі Магариші Магеша.
На цьому ґрунті на Заході швидко набувають популярності індійські ґуру, довкола них гуртуються численні послідовники. Чи не найуспішніше поширюється проповідь Руху свідомості Крішни, що заслуговує на окрему увагу, адже це віровчення репрезентує доволі ортодоксальну форму індуїзму, що відчутно контрастує з фривольними ідеалами гіппі.
Першим відомим європейцем, що прийняв т.зв. кришнаїзм (ґаудія-вайшнавізм) був англієць Рональд Генрі Ніксон (1898–1965), духовне ім’я – Крішнапрем. Справжня ж проповідь цього віровчення на Заході почалася завдяки прибуттю 17 вересня 1965 року до Нью-Йорка на борту вантажного судна «Jaladuta» нікому невідомого на той час 69-річного Абгая Чаранаравінди Бгактіведанти (примітно, що останніми словами Крішнапрема, який скінчив свій вік в Індії через 2 тижні після цієї події і не був знайомий з Бгактіведантою стали: «мій корабель пливе»).
![Р.Г.Ніксон (Крішнапрем). - 146630 Р.Г.Ніксон (Крішнапрем). - фото 146630](/uploads/media_news/2025/01/679928190b7aa021949276.jpg)
А.Ч. Бгактіведанта, згодом відомий як Шріла Прабгупада, очікував, що його проповідь завершиться депортацією зі США, але ним рухало незламне прагнення виконати наказ свого духовного вчителя. Попри початкову скруту, місія Прабгупади серед гіппі Нижнього Іст-Сайду дає несподівані плоди. Тут з ним знайомиться і надає підтримку одна з культових фігур-засновників руху бітників і гіппі Аллен Ґінзберґ. За збігом обставин, під час подорожі до Індії в 1962 році Аллен випадково почув оспівування магамантри (Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна, Крішна, Харе, Харе, Харе Рама, Харе Рама, Рама, Рама, Харе, Харе) і вона припала йому до душі. З того часу він мав звичку наспівувати її під час своїх виступів та поетичних перфомансів. Харе Крішна магамантра є ключовим елементом практики ґаудія-вайшнавів, що природньо викликало інтерес Ґінзберґа до спілкування з Прабґупадою.
Аллен мав певну віру в мантру, але його віра в ЛСД була сильнішою. Гіппі та їхні лідери розглядали цю синтезовану А.Гоффманом в 1938 році незвичну сполуку як панацею, що звільняє від соціальної обумовленості та є ключем до розширення свідомості. Прабгупада ж був принциповим: ЛСД – лише чергове узалежнення, хімічна сполука не може викликати справжнього духовного переживання.
Засноване в США у 1966 році Міжнародне товариство свідомості Крішни (ISKCON) встановлює для своїх послідовників 4 заборони (ніяма): відмова від вільного сексу (статевий контакт лише в шлюбі і, в строгому сенсі, тільки для зачаття дітей), будь-якої хімічної інтоксикації (включаючи каву і чай), вживання м’яса та азартних ігор. Такі обмеження є несумісними з кредо гіппі «секс, наркотики і рок-н-рол», але не в останній частині цієї формули. Проповідь ґаудія-вайшнавізму – це масовий музичний рух з оспівування магамантри, неперервний сейшн (кіртан) на вулицях міст.
29 січня 1967 року Ґінзберґ запрошує Прабгупаду виступити на фестивалі «Mantra Rock Dance» у Сан-Франциско, який сучасники характеризували як одну з найяскравіших подій гіппі-ери на Західному узбережжі США. На сцені виступали культові «Grateful Dead» і Дженіс Джоплін. Ґінзберґ і Прабгупада разом співають магамантру, до екстатичного кіртану, який триває понад годину, приєднуються музиканти і аудиторія. Ця незвична подія, злиття індуїзму з контркультурою гіппі в єдиному чуттєвому пориві залишає сильні враження та сприяє залученню до ISKCON нових послідовників.
Духовний пошук можна спрощено описати як прагнення до перманентного щастя. Шріла Прабгупада, відповіно до своєї Традиції, дає простий його рецепт у вигляді мантри (Chant Hare Krishna and be happy). Але він також переносить на західний протестний ґрунт цілий герметичний світ індійської ортодоксії, що, окрім доктринально-філософської системи, включає деталізовані правила ритуалу, чистоти, етикету, одягу, приготування їжі, форм мистецького вираження. Успіх такої культурної трансмісії в середовищі, що відкидає будь-які обмеження та авторитети справді гідний подиву.
Після криміналізації ЛСД окремі лідери гіппі-руху шукають шляхи до розширення свідомості без використання психоактивних речовин. Тімоті Лірі бачить вихід у цифровій сфері, Станіслав Ґроф розробляє систему голотропного дихання, що переосмислює йоґічну пранаяму.
Що стосується Шріли Прабгупади, заснований ним рух мантра-йоґи швидко поширюється в США та Європі. В Британії до його симпатиків приєднується учасник «Бітлз» Джордж Гаррісон, який записує хіт «Ґовінда» та передає для потреб ISKCON просторий маєток поблизу Лондона. За понад 10 років своєї активної проповідницької діяльності Прабгупада відвідує десятки країн, відкриває численні храми та ініціює близько 4 тисяч учнів. Він вперше перекладає англійською фундаментальну Бгаґавату пурану (Шрімад Бгаґаватам), Бгаґавад-ґіта з його коментарями стає міжнародним бестселером. В червні 1971 року Шріла Прабгупада відвідує Москву, де йому вдається поспілкуватися наодинці з двома радянськими громадянами. Один з них, Анатолій Піняєв (Ананта-Шанті дас) згодом стає першим кришнаїтом на теренах СРСР. У 1980-х роках КДБ вдається до репресій проти «антикомуністичної секти», включаючи обшуки, арешти, заходи каральної психіатрії. Переслідування торкаються й українських кришнаїтів.
Нині ISKCON налічує мільйони послідовників і прихильників в усьому світі, зокрема, понад 5 тисяч осіб в Україні. Ця організація є наймасовішою формою репрезентації індуїзму за межами Індії. Вона позиціонує себе як поширювач ведичного віровчення і для цього можна знайти певні підстави. Але парадокс полягає в тому, що історично ведичний ритуал немислимий без вживання соми – напою, що має виразний психоделічний ефект. Втрата рецептури соми розірвала зв’язок з тим особливим світовідчуттям індоарійських племен, яке було втілене їхніми співцями в екзальтованих гімнах Вед. Впродовж тисячоліть і донині вони в незмінному вигляді передаються брагманськими родами, формуючи корпус шруті – найвищого релігійного авторитету індуїзму.
БЕЗСМЕРТЯ
Сома (з санскриту «екстракт») традиційно розглядається в кількох аспектах – як рослина, напій, божество і пов’язане з ними небесне тіло (Місяць).
Стосовно активного інгредієнту соми як напою серед вчених немає єдності. В якості кандидатів пропонуються псилоцибінові гриби, мухомори, канабіс, ефедра, ребрик звичайний, ріжок пурпурний (claviceps purpurea). Традиційні брагманські спільноти на півдні Індії ідентифікують відповідну рослину як сомалату (сynanchum acidum), яка взагалі не має психоактивного ефекту. Можливо, як і аяухаска, напій соми був сумішшю речовин і необхідний ефект досягався завдяки кумулятивній дії різних рослинних компонентів.
Всі 114 гімнів дев’ятої мандали Ріґведи присвячені виключно одному аспекту ритуалу – проціджуванню, змішуванню та розливанню соми. Багатство поетичного матеріалу на ґрунті доволі прозаїчної процедури само по собі є непересічним літературним досягненням.
Cеред властивостей соми – здатність дарувати довголіття, здоров’я і силу, вона повертає зір сліпим і зцілює кульгавих, дає поетичне натхнення. Сома очищує розум, але оп’янілий від неї співець також схильний до самовихваляння. Поет оспівує Сому як суверена, що дарує перемогу над ворогами. Індра споживає великий об’єм цього напою, щоб перемогти Врітру. До Соми звертаються з проханням отримати героїчне (санскрит. віра, що відповідає лат. vir – муж, герой, virtus – чеснота) потомство (Ріґведа 8.48.14). Описуючи змішування соми з молоком її порівнюють з биком, що злягається з коровами. Ритуал возливання соми може зображатися в еротичних термінах, де жіночі органи порівнюють з чавильними каменями, сім’я виливається в вогонь утроби, а задоволені жертвою боги дарують сприятливе потомство.
Сома також оспівується як амріта (санскрит. «не мертве», етимологічно тотожне грец. ἀμβροσία – амброзія та νέκταρ – нектар), напій безсмертя. Водночас, таке безсмертя ймовірно розуміється в духовному, а не буквальному сенсі.
Деви і асури співпрацюють збиваючи молочний океан, щоб отримати амріту, але хитрістю вона перепадає лише богам. Під час конфлікту кілька крапель з глечика з амрітою проливаються на землю. У цих місцях почергово що три роки проводиться фестиваль Кумбга-мела. Великі маси паломників збираються, щоб прийняти омовіння в особливі дні, коли води священної ріки перетворюються на нектар. Найвеличніша Мага Кумбга-мела збирається на місці злиття Ґанґи, Ямуни і невидимої Сарасваті один раз на 144 роки. Така сприятлива нагода трапилася цьогоріч (13 січня – 26 лютого). Очікується, що мелу відвідає кількасот мільйонів паломників. Це найбільше релігійне зібрання в світі.
![Аскети приймають омовіння під час Кумбга-мели. - 146631 Аскети приймають омовіння під час Кумбга-мели. - фото 146631](/uploads/media_news/2025/01/6799286f86787294702468.jpg)
Сома як Місяць випромінює м’яке світло-нектар, що охолоджує жар життєвого руху, наповнює соком рослини, заспокоює психосоматику (від грецького σῶμα – тіло). Це найближче до нас космічне тіло, яке створює припливні хвилі, впливає на біоритми живих організмів. В індійській астрології його роль відображена в концепції накшатр – 27-28 зоряних стоянок, через які Місяць проходить впродовж одного оберту навколо Землі. В місячного царя Чандри 27 дружин, в палаці кожної з них він проводить близько однієї доби. Крішна ототожнює себе з Місяцем (Бгаґавад-Ґіта 10.21) та каже: «серед накшатр і рослин Я – Сома» (Бгаґавата пурана 11.16.16). Долю людини детермінує накшатра під якою вона народилася. В своєму астральному русі Сома-Чандра, розважаючись з зоряними красунями, одночасно визначає фортуну людей в підмісячному світі.
Метафорично сома – найбажаніша для людини есенція. В «Прекрасному новому світі» Олдоса Гакслі наркотик з такою назвою регулярно приймають всі члени суспільства, щоб підтримувати стан щасливої ейфорії. В «Дюні» Френка Герберта контроль за «прянощами» є визначальним для міжзоряної цивілізації, «прянощі» подовжують життя, змінюють свідомість та уможливлюють космічні подорожі. Можливо, тут також присутні алюзії на залежність Римської імперії від імпорту індійських спецій – за свідченням Плінія Старшого (Природнича історія 6.26), Рим щороку витрачав на індійські товари, переважно приправи, 50 млн сестерцій золотом. Так само як прянощі покращують смакові відчуття, сома посилює функції чуттєво-розумового апарату.
Архаїчні релігійні форми тісно пов’язані з використанням психоделічних речовин, у т.ч. в індоєвропейському контексті. Це, зокрема, унаочнюється ритуальним вживанням скіфами канабісу, персами хаоми, скандинавами квасіру. Запроваджена греками мода на вино є скоріше девіацією від первинної рецептури. Скіфи карають на смерть свого царя Скіла, який прийняв посвяту в пияцький культ Діоніса. Водночас, використання психоделічних субстанцій, схоже, зберігається в деяких грецьких ініціатичних містеріях.
Психоделічний та релігійний досвід початково виростають зі спільного кореня, але коли розпадається ритуал, який їх об’єднує, та розчиняється магічний світогляд древніх спільнот, їхні шляхи починають розходитися.
СМАК
До наведених вище міркувань варто додати, що індійська містична думка не розглядає сому як виключно зовнішню субстанцію. Cловами Парацельса, ідеї якого заклали основу сучасної фармакології, людина – «екстракт зірок, планет, небесної тверді, землі та елементів». Нектар міститься в самій людині, але, не знаючи як ними скористатися, вона шукає щастя назовні.
Індійська релігійно-філософська думка незмінно характеризує природу духовного ядра (атми) людини як сат-чіт-ананду – істинність, свідомість та блаженство. Досягнення ананди, перманентного щастя є не лише бажаною ціллю, але й розкриттям справжньої людської сутності. Така насолода є вершиною духовної практики, свідченням святості та підтвердженням самадгі (досконалого медитаційного трансу). Адепта, який досягнув цього стану називають атмарама – той, хто насолоджується власною душею, відкрив джерело блаженства всередині себе і не потребує шукати його деінде.
Суто хімічно щастя визначається рівнем насиченості організму певними нейромедіаторами та гормонами. Отримавши контроль над внутрішньою лабораторією, ми могли б мінімізувати залежність від зовнішніх триґерів.
Йоґа намагається розв’язати це завдання, зокрема, через практику підйому Кундаліні. Повернувши вістря сексуальної енергії всередину свого тіла і рухаючи її вгору центральним каналом йоґін послідовно пробиває заплутані вузли чакр поки не досягне горлового центру, але далі його чекають значні перешкоди. Сома міститься в тімені, в області брагмарандгра, і звідти скрапує в тіло, затримуючись в точці талу (задня частина піднебіння). Згорівши в вогні травлення сома перетворюється на отруту.
Існує кілька методів введення Кундаліні в брагмарандгру. Один з них – кхечарі-мудра, проштовхування йоґіном язика в носову порожнину (інколи для цього підрізається вуздечка язика). Досягнувши в цьому успіху йоґін запечатує вихід і може напряму смакувати амріту, досягнувши блаженства (Lilian Silburn. Kundalini, Energy of the Depths).
![Схема чакр в системі кашмірського шайвізму. - 146629 Схема чакр в системі кашмірського шайвізму. - фото 146629](/uploads/media_news/2025/01/67992819072a6396857340.jpg)
Язик – орган смаку, але також інструмент артикуляції звуків. Велерій Курінський, досліджуючи фонетичні системи, виявив, що неправильна вимова звуків при опануванні іноземної мови отруює організм токсинами. Натомість, вірне відтворення мовної матриці «наркотизує» тіло, породжує приємний, легкий стан. Продовжуючи цю думку, спільнота людей, що розмовляє однією мовою, формує особливий груповий тип звукової «наркотизації». Спілкуючись, ми наче смакуємо звуковий напій, що розгортається як сема – смисловий простір.
В цьому сенсі мантра є сомою, приготованою з мови за вивіреною рецептурою. Щоб повторення мантри було ефективним, не перетворилося на механістичний ритуал, адепт має відчувати її «смак». Його отримання відбувається через ініціацію (дікша). Передача мантри має три важливі аспекти. По-перше, це одержання від ґуру особливої енергії (шакті), що переживається ініціятом як сходження містичної потенції (шактіпат). Ця потенція є також зерном, що закладається в серце учня, містить доктрину та її кінцеву мету. По-друге, учень отримує свідомість / розум, який дозволяє йому правильно культивувати таке зерно, слідкувати, щоб з нього виріс пагін і дав плоди. Третім аспектом є звукова форма мантри, власне те, що практикується й активізує інші складові. Звук мантри є вібраційним мостом, що веде до божества, а також самим божеством у звуковій формі. Ґуру вкладає в вуста дікшита цукрову тростину мантри. Щоб відчути солодкий смак той має її добре розжувати.
Навіть поза цими тонкощами, масовий рух мантра-йоґи, який поширився в світі завдяки Шрілі Прабгупаді, ґрунтується на вірі в те, що навіть несвідоме чи неуважне повторення людиною магамантри принесе їй духовне благо. Мантра рано чи пізно приведе до блаженства.’
* * *
Глобальний успіх Руху свідомості Крішни не всіма сприймався позитивно. Зустрічається думка, що поширення в суспільстві нетипових для нього «чужинецьких» релігій руйнує традиційний уклад, загрожує духовному здоров’ю. Проте, як свідчить соціологія, конкуренція на релігійному ринку так само важлива, як і на товарному. Успішна проповідь з боку нових конкурентів змушує «монопольні» релігійні організації реагувати на виклики, підвищувати свою ефективність. Одним з підтверджень цьому є глобальне відродження, яке нині переживає католицизм.
Своєю чергою, взаємне підсилення релігійних рухів є дієвою відповіддю на депопуляцію, яка нині загрожує постіндустріальним державами, включно з Україною. Найвища народжуваність спостерігається серед найзатятіших у своїй вірі релігійних спільнот.
«Релігія – опіум для народу», – скаже хтось у відповідь і частково матиме рацію. Парацельс вважав опіум ліками. Когось релігія може зцілити, тим кому поталанило – дає насолоду.
«О, Сомо, своїм очисним потоком перемагай, здобувай велику славу, і зроби нас кращими, ніж ми є! Здобудь світло, здобудь Небеса! О, Сомо, все найкраще здобудь, і зроби нас кращими, ніж ми є! Здобудь силу і розуму міць. О, Сомо, ворогів убий, і зроби нас кращими, ніж ми є!» (Ріґведа 9.4.1-3).
##DONATE_TEXT_BLOCK##