Сучасне християнське книговидавництво: бізнес чи місія?
Провідна тема: Сучасне християнське книговидавництво: бізнес чи місія?
Запитання від Susanna Agne
Шановний п.Богдане! Я хочу подякувати за ту добру справу, якою Ви займаєтесь, видаючи духовну літературу. І як і кожна справа вона винагороджується, перетворюється у бізнес. Але думаю, що це є більше місія видавати чудову і надзвичайно потрібну літературу для нашого народу особливо у цей складний час, де люди губляться в проблемах і гублять духовну нитку, якою повинні бути пов'язані з Всевишнім. Я маю вдома дуже багато Ваших видань, більшість перечитала. Кожного разу коли приіжджаю до Львова ознайомлююсь з новинками. Хочу відмітити також високу якість перекладів. А також хочу порекомендувати також видати українською книжку Ансельма Грюна Was die Liebe naehrt. Можливо вона вже в перекладі. Надзвичайна книжка. Живучи зараз в Австрії бачу, що Ваші книжки тут також знаходять багато читачів, в нашій парафіяльній бібліотеці є також деякі видання.Можливо в інших країнах, де є українці варто також більше поширювати цю духовну літературу, тобто місію поширювати далі серед наших українців!!! Вони як ніхто потребують духовної підтримки не тільки через духовні особи, але й особливо через літературу. Було б добре ввести продаж через інтернет Ваші видання, щоб можна було поштою замовити книжки при потребі (як ніхто не іде до Львова ;-)) Успіхів!!!
Дякую за слова підтримки. Дякую також за пропозицію до видання. Ми самі не в змозі виловити усі добрі книги, які виходять у світі, і тому, дуже розраховуємо на допомогу і поради різних людей. Завдяки такій інформації у видавництві появилося багато цікавих видань.
Стосовно продажу через інтернет - така можливість існує www.svichado.com. Є тут, правда, певні труднощі з висилкою за кордон, оскільки держава вимагає залучати митних брокерів, а це в кілька разів збільшує ціну. Тому тут користуємося допомогою інтернет-магазину з Перемишля (Польща) www.sofija-net.pl
Запитання від Степан Мельник
Пане Богдане, довший час українські релігійні видавництва займалися майже виключно перекладами. А який відсоток українських авторів становить ваш асортимент літератури? І яку тематику вони пропонують?
В нашому асортименті приблизно 50-60 відсотків українських авторів. Тематика дуже широка. Це книжки для дітей, художні твори, катехитичні матеріяли, біографічні видання, молитовники, перевидання минулих століть, книги про сім'ю і виховання. На жаль, мало є українських авторів, які б поєднували в собі з одного боку професіональні знання, наприклад з психології чи педагогіки, а з другого християнський світогляд і володіння пером. Маємо надію, що ця ситуація поліпшуватиметься.
Запитання від Олександр
Пане директоре, Ви видаєте таку літературу, багато з якої потребує благословення церковного керівництва. Запитання: чи виникають проблеми з церковною "цензурою" і чого вони стосуються? Чи були випадки, що Вам забороняли видавати певні книги?
Є категорії книг, яких не можна видавати без церковного благословення. Це Святе Письмо, літургійні видання, катехизми. Стосовно інших видань такої вимоги немає. В історії Свічада пам'ятаю тільки один випадок заборони видання книги. В принципі, з боку церковної єрархії, не маємо якихoсь виразних застережень чи перешкод в своїй діяльности.
Трапляються, натомість, закиди поодиноких священиків або навіть мирян про невідповідність якоїсь конкретної книги католицькій науці. Парадокс полягає в тому, що саме ці книги, а точніше їх оригінали, бо йдеться тут переважно про переклади, мають дозвіл церковної влади.
Запитання від Тарасій
Київська журналістка провела дослідження релігійних видавництв. У ньому, зокрема, йдеться, що читачам бракує серйозних видань. Що може видавництво "Свічадо" відповісти на ці запити?
Я переглянув ці опитування. Деякі результати відповідають нашим дослідженням і практичному досвіду, деякі трохи розходяться. Мабуть, основна проблема в тому, що опитувана група відрізняється від основної групи наших читачів і покупців. Наприклад, генеральна сукупність опитаних склала 234 особи (з них 175 чоловіків та 58 жінок), в нас виразно домінують жінки.
Стосовно відсутности наукових видань, можна повністю з тим погодитись. Така література є дуже важка і дорога в підготовці і попит на неї є невисокий, тобто потрібна є вужчому колу читачів. Тому видавництва рідко тут готові на ризик. Мабуть, найкращим виходом є творення нових і покращення діяльности існуючих спеціялізованих наукових видавництв таких як "Видавництво УКУ" чи "Дух і літера".
Запитання від Марія
Пане Богдане, чи буде нова книга від о. Кноца цього року на форум видаців? Як взагалі в церкві сприймають такі книги?
На жаль, в цьому році нової книги о. Кнотца не буде.
Стосовно сприйняття його книжок - маємо тут повну ґаму: від захоплення до обурення. На щастя, більшість людей сприймає такі книжки позитивно, розуміючи, що Церква також мусить брати участь у дискусії сучасного світу на тему сексуальности. Сама проблематика є досить складна і, мабуть тому, є дуже мало авторів готових про це писати. Отець Кнотц належить до добрих винятків.
Запитання від Світлана
Пане Богдане, не так давно СВІЧАДО видало книжку "Відкрита рана (Церква і педофілія)" Джованні Ґуччі, Ганс Цольнер. Чи не здається Вам, що цим трохи "пхнете воза перед конем"? Невже в Україні настільки актуальна ця проблема?
Проблема не дуже актуальна. Але профілактика є кращим методом для уникнення хвороби, ніж лікування вже існуючої. Книга "Відкрита рана", з одного боку, демаскує певні міти, які часто розповсюджують медія, з іншого - вказує на причини виникнення цього негативного явища і пропонує механізми його уникнення. Автори, в першу чергу, адресують її особам відповідальним за виховання семінаристів, духівникам, настоятелям монастирів. І, як показав досвід, пересічного читача ця проблематика не дуже цікавить. На щастя...
Пане Богдане, чи траплялося у Вашому досвіді видати книжку, про видання якої пізніше шкодували?
Траплялося. Точніше - шкодував не про саме видання, а про спосіб, в який була видана конкретна книжка. Як приклад можу навести ситуацію, коли через оформлення змінилася цільова група. Книги "Як я цілий і здоровий з'явився на світ" чи "Добрі козли" читачі сприйняли як книжки для дітей, хоча насправді книжки є для дорослих. Корисна і добра книжка "Токсичні батьки" має погану назву, що суттєво впливає на продаж. Є книжки, які належать до класики світової літератури, але які слабо в нас продаються: "Космічна трилогія" Люїса чи "Детективи" Честертона. Зрештою, негативний досвід - це також корисний досвід і усвідомлення цього може позитивно впливати на покращення усього процесу підготовки книги.
Запитання від Олесь
Слідкую за вашими виданнями і часом мені закрадається думка, що "Свічаду" бракує серйозної літератури. Не все ж обходити брошурками з психології (важливі, але попса), книжками про свята та традиції + кухня. При цьому всьому переважають іноземні, в першу чергу польські автори. Корисними є відповіді священиків. Але бракує науково-популярної богословії, хороших історичних праць, довідників тощо. Може чимсь потішите?
З наукових книжок, про які питаєте, нещодавно вийшла “Терпеливість з Богом” Томаса Галіка - відомого чеського богослова та потужне опрацювання Лакутюра "Єзуїти". З популярно-наукових можу назвати: "Відкрита рана" Ґуччі і Цолльнера, "Біблія та мораль" видання Папської біблійної комісії, "Лик Божий" Раї, "Молитовне життя східної Церкви" Ель-Мескіна. Продовжуємо серію “Джерела християнського Сходу”.
На жаль досвід показує, що чим серйозніша книжка, тим важче її продати, тобто кількість зацікавлених нею людей відносно невелика. Попри те що стараємося задовольнити різні потреби, “Свічадо”не позиціонує себе як богословське, наукове видавництво (це, можливо, завдання університетських видавничих відділів), але нашу місію бачимо в євагелізації різних прошарків життя, популяризації християнських вартостей у широкому розумінні.
Запитання від Тарасій
Пане Богдане, отже, чи можна заробити мільйон на виданні християнської літератури? Чи все таки Ви кажете, що це є не бізнес і місія? І як до цього запитання ставляться у видавництві, погоджуються з вами чи хочуть належну зарплату? Сподіваюся на щиру відповідь! :)
Дуже сумніваюся, що можна зробити бізнес на виданні християнської літератури. Принаймні я про це не чув і не знаю "багатого" християнського видавництва. Тому, мабуть, місія. Очевидно, видавництво мусить займатися економічними розрахунками і намагатися досягти принаймні мінімального фінансового результату. В іншому випадку просто збанкрутує. Стосовно зарплат - існує тут певна динаміка. Працівники хочуть більшу зарплату, а читачі нижчу ціну на книжку. Потрібно шукати золоту середину.
Запитання від Ірина Наумець
Чи є серед книг християнського змісту такі, які вийшли за межі християнського видавництва і стали цікавими для масового читача, скажімо, продаються у книгарнях міст України? Якщо є, то які саме, якого змісту і загалом, чим нині можна зацікавити, скажімо, невоцерковлену людину?
Найбільше відповідають цьому критерію "Короткі історії для душі" Бруно Ферреро. Є видання спрямовані на людей далеких від Церкви наприклад "Чому я вірю" О. Чупи. Але слід зауважити, що наша цільова група, це, все таки, люди "воцерковлені" і для них готуємо більшість наших книг.
Запитання від Тетяна Міщенко
Пане Богдане, охарактеризуйте, будь ласка,аудиторію видавництва "Свічадо". Хто і який він - "свічадівський читач"?Ви уже давно працюєте на книговидавничому ринку України, чи змінився, на Вашу думку, читач за цей час: український читач загалом і "свічадівський" зокрема? Якщо так, то як саме? Чи вимогливий він? Ви б наважилися назвати українців "нацією, яка читає і вміє читати"?
Коротко, мовою статистики, можна сказати, що це люди віком 30-40 років, переважно жінки, які є віруючими і практикуючими. Але це трохи спрощення. Бо, оскільки видавництво видає різні види літератури, існують також різні категорії читачів: духовенство, діти, студенти, супруги, батьки, які виховують дітей, люди, зацікавлені духовним ростом, учасники релігійних спільнот. Чи наш читач вимогливий? Я б сказав: щодо змісту так, а форму і якість друку трохи нам прощає.
Чи ми є "нацією, яка читає"? Хіба так. Адже видавництво "Свічадо" ще існує і друкує кожного року 400-500 тисяч книжок. Але, коли йдеться загалом про видавничу ситуацію в державі, Україна сильно відстає від держав Заходу в кількості видаваних книжок в розрахунку на одну особу. І це – проблема.
