«Свята краса». Києво-Печерська лавра на стародавніх гравюрах

26.03.2023, 09:05
Києво-Печерська лавра. Фрагмент гравюри 1913 року - фото 1
Києво-Печерська лавра. Фрагмент гравюри 1913 року
Зараз Києво-Печерська лавра – в епіцентрі уваги і у вирі подій. Вона має повністю перейти до складу Православної церкви України (ПЦУ). Раніше цього року вперше предстоятель ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній провів різдвяне богослужіння в Свято-Успенському соборі лаври за юліанським календарем. І такі служби стали вже регулярними у Верхній лаврі. До кінця березня, за розпорядженням державних органів, УПЦ (Московського патріархату) має звільнити і Нижню лавру, включно з територією, де розташовані Дальні і Ближні печери зі святими мощами. Лавра завжди милувала око протягом багатьох століть. Подивимось на старі гравюри, як виглядала раніше найбільша християнська святиня Східної Європи.

Джерело: Радіо Свобода

Ростислав Хотин

Різні літописні джерела дають різні дати заснування Києво-Печерської лаври. Києво-Печерський патерик пише, що лавру засновано за князя Володимира, коли в 1013 році Святий Антоній був на горі Афон, а повернувшись до Києва, оселився в невеликій печерці на території майбутньої лаври – звідси й пішла монаша традиція на Русі.

«Повість временних літ» дає іншу, пізнішу, дату – 1051 рік. До цієї дати схиляється більшість істориків церкви, тому саме цей рік вважається роком заснування лаври. Сталося це, виходить, за князювання Ярослава Мудрого.

Лавра в ті часи і в пізньому Середньовіччі була за Києвом, розташовувалась за стародавнім містом.

Києво-Печерська лавра. Абрахам ван Вестерфельд, 1651 рік (малюнок зроблено рівно через 600 років після заснування монастиря в печерах на київських пагорбах) - фото 111077
Києво-Печерська лавра. Абрахам ван Вестерфельд, 1651 рік (малюнок зроблено рівно через 600 років після заснування монастиря в печерах на київських пагорбах)

 

«Канонічним зображенням» Києво-Печерської лаври, за висловом однієї української письменниці, вважається саме зображення голландця Абрахама ван Вестерфельда.

Але найбільше мистецької уваги до лаври припало на 19-е століття. Малював її, наприклад, Тарас Шевченко, в художньому доробку якого є кілька зображень лаври.

Київ з боку Дніпра. Малюнок Тараса Шевченка - фото 111078
Київ з боку Дніпра. Малюнок Тараса Шевченка

 

В старі часи навколо лаври не було жодних забудов – тільки ліси на святих київських горах і церковні храми.

Києво-Печерська лавра. Гравюра приблизно 1850 року, надрукована в Празі. Автор – Франтішек Рибічка - фото 111079
Києво-Печерська лавра. Гравюра приблизно 1850 року, надрукована в Празі. Автор – Франтішек Рибічка

 

Окрасою лаври був і є Свято-Успенський собор, побудований в 1073-1078 роках стараннями засновника монастиря Феодосія Печерського за ігумена Стефана. Меценатом виступив тоді князь Святослав ІІ Ярославович. Освятили Свято-Успенський собор у 1089 році.

Києво-Печерська лавра. Гравюра 1860 року, надрукована в Парижі - фото 111080
Києво-Печерська лавра. Гравюра 1860 року, надрукована в Парижі

 

Лавра була раніше центром книгодрукування і літописання.

Проте у ніч із 21 на 22 квітня 1718 року в лаврі сталася масштабна пожежа. Разом з численними будівлями згоріли величезний архів і бібліотека, де зберігалися книжки й рукописи ще княжих часів і періоду до Переяславської ради 1654 року.

Духовні втрати лишилися непоправними дотепер. Бо одразу після пожежі московські «борзописці» взялися переписувати літопис древнього монастиря у повну відповідність до інтересів новопроголошеної Російської імперії.

Києво-Печерська лавра. Німецька гравюра приблизно 1845 року - фото 111081
Києво-Печерська лавра. Німецька гравюра приблизно 1845 року

 

Одними з найкращих виглядів на лавру вважаються види з лівого берега Дніпра. Ще в 19-му столітті лівий берег був практично незаселений – лише ліси та дніпровські плавні.

Дніпро в старі часи був не лише водною артерією, як тепер би сказали, але й живив рибою киян, а також ченці Києво-Печерської лаври регулярно ловили рибу в водах Дніпра.

Києво-Печерська лавра, церква святого Феодосія. Німецька гравюра приблизно 1870 року - фото 111082
Києво-Печерська лавра, церква святого Феодосія. Німецька гравюра приблизно 1870 року

 

Одним із найбільших меценатів в історії лаври був гетьман Іван Мазепа.

На території Києво-Печерської лаври за гроші Мазепи були відновлені Троїцька Надбрамна церква (збудована у 1106–1108 роках) та головний Успенський собор.

Мазепа збудував Церкву Всіх Святих над Економічною брамою лаври (1696–1698).

Мури лаври і мурові вежі по її периметру – це теж будувалось на кошти Мазепи. Навіть після еміграції і смерті Мазепи – лаврські мури ще довго називали саме «мазепинськими мурами».

Києвo-Печерська лавра. Гравюра приблизно 1820 року - фото 111084
Києвo-Печерська лавра. Гравюра приблизно 1820 року

 

Також гарні вигляди на Верхню лавру з Нижньої, або, як писали на гравюрах, «Вигляд з півдня».

Києво-Печерська лавра, вигляд на Верхню лавру з півдня. Французька гравюра другої половини 19-го століття - фото 111085
Києво-Печерська лавра, вигляд на Верхню лавру з півдня. Французька гравюра другої половини 19-го століття

 

У ті часи, як, до речі, й нині, лавра завжди притягувала багато прочан-паломників – і не лише з України. Побувати в Києві і не сходити до лаври вважалося раніше гріхом.

Київ раніше називали «Єрусалимом Русі» і не лише тому, що місто розташоване на семи пагорбах, але й насамперед через те, що в ньому є Києво-Печерська лавра.

А ось на фрагменті гравюри видно, як виглядав раніше Свято-Успенський собор, який в 1941 році підірвали радянські енкаведисти.

Увесь повоєнний час в СРСР екскурсоводи в лаврі покладали вину за руйнацію собору на німців.

Свято-Успенський собор був відновлений вже в незалежній Україні і освячений на нове тисячоліття в 2000 році.

Верхня лавра зі Свято-Успенським собором та дзвінницею. Фрагмент гравюри 1820 року - фото 111086
Верхня лавра зі Свято-Успенським собором та дзвінницею. Фрагмент гравюри 1820 року

 

У 1686 році київська митрополія тимчасово і не в зовсім законний спосіб була перепідпорядкована від Константинополя Москві, і з того часу в лаврі – з перервами – переважно хазяйнувала саме промосковська гілка українського православ’я. Але після 337 років перерви, в 2023 році Києво-Печерська лавра знову стає цілком українською, відновлюючи історичну справедливість.

Києво-Печерська лавра. Гравюра 1913 року - фото 111087
Києво-Печерська лавра. Гравюра 1913 року

 

Києво-Печерську лавру разом з Софійський собором у Києві внесли до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1994 році.