• Головна
  • Моніторинг
  • Свято-Троїцький василіянський храм у Вільнюсі як свідок численних поховань...

Свято-Троїцький василіянський храм у Вільнюсі як свідок численних поховань

12 жовтня, 15:25
Свято-Троїцький василіянський храм у Вільнюсі як свідок численних поховань - фото 1
Церква Пресвятої Трійці у Вільнюсі тісно пов’язана з Берестейською унією (1596 р.), іменами святого Йосафата Кунцевича, архиєпископа Полоцького, який прийняв тут постриг і провів перші роки свого чернечого життя, а також видатного реформатора Василіянського чину Митрополита Йосифа Велямина Рутського.

о. Миколай Микосовський, ЧСВВ

БАГАТЕ ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ СВЯТИНІ

Храм знаходиться в самому серці старого Вільнюса. Його в 1514 році збудував князь Костянтин Острозький на знак подяки за перемогу під Оршею над московитами. Святиню поставлено на місці старої дерев’яної церкви ХІV століття, зведеного княгинею Юліяною ̶ дружиною Великого князя Литовського Ольґерда на місці смерті (1347 р.) Ольґердових дворян Антонія, Івана та Євстатія. Їх страчено як мучеників за Христову віру. Перед тим вони були язичниками. У хроніці монастиря описано факт, що, мовляв, останки святих були силою забрані й перенесені з крипти храму до Російської православної церкви св. Духа, котра знаходиться неподалік.

У самому Свято-Троїцькому храмі поховано багатьох. Відомо, що 26 листопада 1576 року в монастирській церкві було захоронено місцевого бурмістра (вищий керівник міста з адміністративною і судовою владою в містах з Магдебурзьким правом на території Речі Посполитої та Війська Запорозького; голова магістрату міста, посада аналогічна сучасній посаді мера) Афанасія Брагу, а 3 жовтня 1580 р. ̶ теж його сина Антонія. На місці їхнього спочинку до тепер видніє надгробна плита, котра вмурована у стіні святині справа від входу. На ній зображені епітафійний напис візантійською кирилицею і вирізьблений родовий герб з ренесансним обрамленням. Гранітну плиту, зроблену під бронзу, привезли з Італії.

Також є у храмі надгробна плита Варвари Скуміної-Тишкевич (Нарушевичової, 1627 – дата смерті).

1757 р. під одним із вівтарів у крипті було поховано ігуменю обителі василіянок Констанцію (Єленську). На спогад про неї і її сестру Рахилю у стіні храму збережена вмурована таблиця.

У знаній Свято-Троїцькій церкві був також похований і Митрополит Велямин Рутський, який помер 1637 року в Дермані (Волинь). Згодом його могила стала місцем паломництва прихильників Берестейської унії, бо він відзначався побожним життям, і його тіло залишилося нетлінним після смерті. В 1655, захопивши Вільнюс, московські війська вивезли домовину Господнього слуги в невідоме місце.

З 1941 року до 1991 храм у центрі старого міста стояв зачинений. В радянський період він був перетворений на цех будівельних випробувань при Вільнюському інженерно-будівельному інституті. Всередині Божого дому безбожники помістили прес (використовувався для перевірки опору матеріалів) та своє ідеологічне гасло: «Хай живе радянська наука!».

Всі останки були скинуті на купу в одну із крипт і там лежали замуровані.

Як зазначено в колективній монографії «На перехресті культур. Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі» (Львів 2019) за редакцією Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса та Ігоря Скочиляса, в писемних джерелах XVII-XVIII ст. фігурують якраз три крипти у Свято-Троїцькому храмі: братська (в центральній частині під головним великим вівтарем), під вівтарем Блаженного Йосафата, який тепер справа від великого вівтаря, і під вівтарем св. Онуфрія. В останніх двох гробівцях хоронили мирян і монахинь-василіянок.

СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛИТОВСЬКИХ НАУКОВЦІВ

Свято-Троїцький василіянський храм у Вільнюсі як свідок численних поховань - фото 80430

З 1991 року робилися різні зусилля, щоб перепоховати останки. Починаючи з 2015 року і аж до 2020 з перервою науковці Історичного факультету Вільнюського університету здійснили археологічні та антропологічні дослідження у крипті поховань церкви св. Трійці. Отримані результати було доповнено ще даними з історичних джерел. Дослідники виявили численні поховання з людськими останками. З написів на домовинах зауважили, що поховані упокоїлись між 1714 та 1788 рр. Головними знахідками були вервиці, хрестики, медальйони, монаші парамани, частини літургійних риз тощо. Це стало теж підставою вважати поховання і з ченцями василіянами, що там проживали. Як молодими, так і старшими. Чимало в тому часі помирали від різних інфекційних хвороб. В декотрих трунах, котрі стояли ближче до входу, видніли уривки газет з 1965 року. Одне поховання було досить незвичним: в ділянку чийогось живота і грудей були напхані дрібні дерев’яні стружки. Є припущення, що це було таке своєрідне «бальзамування», котре мало запобігти розпадові тіла.

Свято-Троїцький василіянський храм у Вільнюсі як свідок численних поховань - фото 80428

Ряд домовин мали написи латинською та польською мовами: таким чином хотіли представити коротку біографію померлого (ім’я та прізвище, обов’язки в монастирі чи Провінції, дату смерті, прожитий вік і термін, проведений у монастирі).

Ігумен Вільнюського монастиря о. Миколай Козелківський, ЧСВВ з книжок і розповідей василіянських отців знав ще раніше про ті останки. Він не міг уявити, за його словами, що буде тут колись завершувати це діло перепоховання.

Свято-Троїцький василіянський храм у Вільнюсі як свідок численних поховань - фото 80431

16 вересня 2020 року троє антропологів і їхні помічники разом з ігуменом Миколаєм і бр. Маркіяном Королем, ЧСВВ протягом цілого дня складали тлінні і нетлінні останки в нові домовини та спеціально приготовлені індивідуальні коробки, щоб їх опісля скласти у двоповерховій відремонтованій крипті.

Згідно із загальними підрахунками о. Миколая, було перепоховано від 150 до 200 останків. Серед них є дев’ять муміфікованих останків ченців. Дев’ять великих домовин були вщент заповнені кістками померлих. Крім того, було ідентифіковано понад 90 індивідуальних останків, які були зложені в окремі невеликі труни.

Настоятель о. Миколай говорить: «Коли ми склали останню кісточку до нової домовини, я відчув заспокоєння і мир: нарешті все впорядковано».

Свято-Троїцький василіянський храм у Вільнюсі як свідок численних поховань - фото 80432

Хоч довершення крипт ще тривало кілька тижнів, це проходило у спокійній атмосфері. Коли люди чують про таке масове поховання в центральній крипті, то часами лякаються, проте отець ігумен їм мовить з усмішкою, запевняючи: «Не бійтесь, вони в нас добрі…».

Українські ченці василіяни від імені УГКЦ (Василіянського Чину Святого Йосафата) хочуть подякувати Литовському міністерству культури, зокрема всім підлеглим їм департаментам, а саме історикам, антропологам та архівістам. Теж жертводавцям-парафіянам, які допомогли довершити цю благородну справу ̶ перепоховання останків у Свято-Троїцькій церкві м. Вільнюса.

Свято-Троїцький василіянський храм у Вільнюсі як свідок численних поховань - фото 80429