Нещодавно я проводив семінар зі стратегічного планування для представників однієї із релігійних організацій в Україні. Наприкінці семінару керівник даної організації, висловлюючи вдячність, сказав: «Ви з корпоративного світу і просто не розумієте, що ваші ідеї не працюватимуть у церковних структурах».

Кінець розмови та будь-яка можливість конструктивних змін.

Відповідь керівника цієї організації не була рідкістю. Керівники церковних організацій часто кажуть керівникам підприємств, що через відмінності між ними принципи бізнесу не поширюються на релігійні інституції.

Але в чому ці відмінності та чи вони змінюють фундаментальний спосіб застосування принципів управління в організації? Чи повинні лідери релігійних організацій ігнорувати добре аргументовану літературу менеджменту та успішні організаційні практики, розроблені в інших галузях людського суспільства?

Наші спостереження та досвід говорять, що ні. Хоча існують чіткі відмінності між релігійними та іншими організаціями, однак спосіб управління людьми та керування організацією має універсальне застосування.

Навичок потрібно вчитися
Усі зазвичай погоджуються, що управлінські навички є важливими, якщо будь-яка організація, корпоративна чи релігійна, хоче продемонструвати чудову ефективність.

Навчання ефективному менеджменту не заперечує та не протидіє дарам Святого Духа, описаним у Новому Завіті. Людина може бути одержувачем дару Духу управління (1 Кор. 12, 5). Однак виграє ще додатково, коли навчатиметься методів та інструментів менеджменту. Божественне призначення та божественні настанови, безумовно, є необхідні лідерам, але божественний заклик не заперечує потреби навчання сучасних навичок та технік менеджменту.

Призначення на посаду не наділяє автоматично компетенцією.

Крім того, масштаби та швидкість змін вимагають нових підходів, знань, умінь та інструментів. Управлінці виявляють, що їм потрібно регулярна перекваліфікація, щоби впоратися з передовими технологіями та інформацією. Розумітися в інформаційних системах податкової діяльності підприємства, потребують необхідності розуміння процесів. Нам усім потрібно оновити свої знання та вміння, щоби досягти та підтримувати чудові результати. Ми вважаємо, що така ефективність можлива в усіх типах організацій, навіть у тих, що працюють у ворожих умовах. Кваліфіковані лідери роблять важливий вклад у розвиток суспільства!

Існує багато визначень та переліків характеристик успішних лідерів у всіх організаціях. Ми в Українській Соціальній Академії використовуємо такі універсальні чинники як: бачення, ресурси, навички та стандарти виконання. Кожен із них є важливий. Одного лише недостатньо для успішного керівництва та управління.

Чи мають світські та духовні організації спільні фактори менеджменту?
У програмах розвитку системи управління для однієї компанії чи окремої галузі відповідь, яку ми часто чуємо, схожа на ту, що ми чуємо від представників релігійних організацій: Запропоновані принципи управління не працюватимуть у їхній компаніях чи галузях. Вони інакші. Але часто також чуємо висловлювання інших представників цієї ж галузі, які розповідають про успішність використання цих методів у їхніх компаніях.

Ми виявили, що всі кроки прийняття рішень та функції управління процесом по суті однакові для всіх типів організацій, у приватному чи державному секторах. Ми базуємо свої висновки на наступному:
1. Накопичений багаж знань з основних книг та статей з управління та Соціальної доктрини Церкви.
2. Досвід менеджменту: навчально-консультаційні програми у сфері соціального підприємництва, соціального маркетингу та організаційного розвитку.
3. Консалтинг для різних клієнтів: університети, бізнес, церковні структури та інші некомерційні організації.
4. Власний досвід: як керівники та члени правління в бізнесі, некомерційних організаціях та урядових організаціях.

Ці функції менеджменту та успішні практики можна засвоїти на програмах підготовки керівних кадрів, але програми повинні бути адаптовані до типів організації, особливо в чітко різних середовищах.

Парафіяльний священнослужитель — служитель чи підприємець?
Сьогодні в лікарнях та інших медичних закладах найчастіше працюють професійні адміністратори з бізнесу, а не з медицини. Попри те, що з цією моделлю можуть виникнути певні проблеми, навички управління вважаються більш необхідними для медичного управління, ніж володіння всією медичною інформацією. Усе більше лікарів навчаються на програмах бізнес-адміністрування та стають адміністраторами в лікарнях та медичних центрах. Ми вважаємо, що в цілях ефективного управління церковними структурами потрібна спеціальна програма пасторального менеджменту та адміністрування.

Для Української Соціальної Академії дана програма полягає у використанні навичок та стратегій, розроблених у світі багаторівневого бізнесу, просякнута цінностями, культурою, стилем, мовою та увагою тих, хто завжди зосереджується на гідності людини та загальному блазі.

Дуже важливо на останніх курсах у Вищих Духовних Семінаріях запровадити програми пасторального менеджменту. Ця можливість стане цінним досвідом навчання, який підвищить майстерність адміністрування та розвиток пасторального служіння в громаді.

Оскільки успішні священнослужителі не є автоматично хорошими адміністраторами, радимо на курсах підвищення кваліфікації для священників запровадити семінари з менеджменту та стратегічного планування, щоби надати можливість отримати додаткові адміністративні знання та навички.

Багато молодих священиків та катехитів є активними та з великою пристрастю, але вони не в змозі розв’язувати проблему, пов’язану з їхнім лідерством: громада, яка не реагує або переживає дуже сильні внутрішні конфлікти; багато пасторальної творчості, але дефіцит економічних ресурсів для їхнім досягнення, або великі зусилля, щоби мотивувати християн від «це завжди так робилося» до інноваційних шляхів.

Коли подивимось на життя великих святих від Дон Боско до Матері Терези. Їхня любов до бідних була втілена у винахідливості, що конкурує з великими стартаперами Кремнієвої долини. Дон Боско навіть називали «підприємцем Бога». У нашому розумінні вираз «бідна Церква для бідних» означає: усе, що має й робить Церква, має не меті виключно щастя для соціально-незахищених верств населення.

Парафії, єпархії, монастирі та всі неприбуткові організації, сьогодні зіткнулися з економічним та соціокультурним контекстом, який глибоко відрізняється від минулого й постійно змінюється, всередині якого все більше складно діяти через наші звичні душпастирські дії та проекти.

Щоби дати відповідь на цю складну й мінливу реальність не тільки ефективно, але з душпастирською мудрістю, повинна народитися нова дисципліна пасторального менеджменту. Вона має намір проаналізувати та вказати, як керувати всіма цими процесами та організаційними аспектами, що стосуються людей та матеріальних і фінансових ресурсів, поєднуючи Євангелія та церковне вчення з компетентністю та професіоналізмом.

Інвестиції в адміністративний розвиток священнослужителів у багато разів повернуться завдяки більш ефективному управлінню. Це, безумовно, призведе до: покращення можливостей читання людських і соціальних знаків часу, які чекають на насіння Євангелія; зміцнить здатність створювати стратегії, більш придатні для євангелізації.

Усі роки праці в галузі освітньо-консультаційних послуг переконували нас, що хороша майстерність менеджменту може принести користь церковним структурам так само, як і бізнесу.