Розумію, що сьогодні вся Україна проникнута Майданом і, можливо, для декого думати, писати, опубліковувати будь-які інші речі, окрім того, що хвилює націю, буде ледь не ототожнення з національною зрадою, та поза тим всім, ми не живемо в акваріумі і те, що стосується світу як не сьогодні, так завтра, буде стосуватися й нас.
Поза всяким сумнівом, жодна нормальна людина не здатна спокійно дивитися на те, що сталося в Росії за останню добу, ми всі є солідарними у співчутті з жителями Волгограда чий спокій потрясла жахлива трагедія. Два вибухи, 31 людина загинула, десятки покалічених, зруйновані родини, знівечені життя. Але виникає цілком закономірне питання – де була влада. Вони детально слідкують за тим, що діється в Україні та інших пострадянських держав. Продовжуючи розпочате Радянський Союзом змагання, на противагу США намагаються тримати руку на пульсі іншої частини світу. Чому ж не спостерігають за процесом у себе, невже не зауважували, що надмірне захоплення російським шовінізмом, включно православною обрядовщиною, не з духовною стороною Православ’я як частини Східної Церкви, а саме з його візантійсько-московським зовнішнім блиском та шиком, будить цілком протилежні настрої, з однієї сторони ріст російського православного націоналізму, який межує з неонацизмом, а з іншої, занепад християнської моралі, який плавно переходить у захоплення ісламом, особливо його радикальними течіями. Хоча, швидше всього, не має не радикального ісламу і є просто питанням часу, коли звичайний ісламіст перетвориться на фундаменталіста. Хіба цього не розуміють аналітики президента Путіна та патріарха Кирила? Чому ж тоді вони займаються усім і вся, що діється навколо, але не бажають спустися до грішної землі, щоби реально подивитися на те, що діється у них під носом? У своїй неймовірно благій опіці, вони прагнуть дарувати «Русский мир», всім колишнім полоненим народам радянської імперії, але чомусь не надто старанно дбають про дарування миру, своєму рідному народу. Я не знаю, як вони та, зрештою, і ми бо лише питання часу, відділює схожі проблеми на наших теренах, мають (маємо) розв’язати ці надскладні питання, знаю одне, що ані силами ФСБ, ані тим більше СБУ, цього не зробиш. Спецслужби, можуть репресувати, тримати в страху, можуть контролювати як це було Сталіно-Єжово-Беріївських часах слова всіх хто намагається щось сказати чи навіть і подумати як в приватних розмовах, так і в інтернеті, але все це вже теж пройдений етап і повторювати його, значить знову ставати на ті самі граблі. Необхідний новий шлях і на цьому шляху ключовим вирішенням є правильна і щира політика Церкви, а поки, що на жаль так воно не є. Я розумію, що декому моя думка видасться не дуже мудрою та правильною, але за окремими повідомленнями, в останні роки майже два десятки православних священиків у Росії, прийняло іслам. На відео один із таких.