Третя підготовча неділя до Великого посту називається м’ясопусною, про Страшний Cуд. Раджу прочитати кожному цю частину з Біблії у Матвія 25:31-46

«Бо прийде Син Людський у славі Отця Свого з ангелами Своїми і тоді віддасть кожному за ділами його» Матвія 16:27. Цей уривок показує нам, що наші справи впливають те, що Бог віддасть кожному з нас. Живучи тут на землі ми забуваємо, що це не конечна стація нашого життя. Душу продовжує жити, але її нагорода повʼязана з вчинками тіла тут. Однак життя людина, хоч і віруюча, вбачає лише у готовності служити Богові на високій посаді, бути не виконавцем закону, а радником. Цікавим у цьому рядку є те, що Господь вказує не лише на нашу щиру молитву, а і на реальні справи.

Поділюся однією цікавою історією на яку натрапив: Одного разу, внаслідок нещасного випадку, фермер зламав собі ноги та був не здатним обробляти власне господарство. Ситуацію ускладнювало те, що він мав багато дітей і вагітну жінку. Місцева громада вирішила, що буде надзвичайно корисно, якщо усі мешканці згуртуються і помоляться за його одужання. Так і зробили. Ціле село зібралося на молитву та щиро молилося за швидке одужання хворого. Служіння перервалося несподівано. Двері відчинилися і молодий хлопець оголосив на всю церкву, що його тато не мав часу прибути на службу, але прислав свої молитви у возі. Коли християни вийшли на вулицю, то побачили віз, повний мішків картоплі, капусти, квасолі, моркви, м’яса, яблук і інших продуктів.

Притча про Страшний суд не залишає сірих плям, чітко визначаючи лише дві якісно різних можливості існування людини у вічності. Це, або єдність із Богом і блаженство в раю, або вічні муки у пеклі. Кожен буде причисленим або до овець, або до козлів. Підставами для визначення людської долі буде наявність або відсутність справ любові та милосердя: “Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене; був нагим, і ви зодягли Мене; був не дужим, і ви відвідали Мене; у в’яз­ниці був, і ви прийшли до Мене”.