Останні намагаються за будь що зберегти "все як було", перші виступають за більш чіткі відповіді на виклики в умовах війни росії проти України та взаємодію з українським суспільством і державою, а не протидію їм.

Показовою щодо цього стала неформальна Архієрейська Нарада, яка відбулася 28 липня 2023 у Києво-Печерській Лаврі на день св. кн. Володимира Київського та 1035-річчя Хрещення Київської Русі-України. Ця Нарада лишилась непомітною для ЗМІ. Проте пристрасті на ній вирували суттєві, що раніше не було характерним для цієї церковної структури, де зазвичай всі рішення заздалегідь спускалися "згори" без особливих обговорень та дискусій. Як кажуть, її скликав митр. Онуфрій, щоб послухати архієреїв і виявити настрої серед єпископату в УПЦ. В нараді взяло участь близько 30 архієреїв, які приїхали до Лаври на свято св. кн. Володимира. Спочатку планувалося залучити тільки правлячих архієреїв, але потім запросили і вікарних. Переважна більшість, звісно, на нараді мовчки спостерігала, але на ній виявився свого роду "кістяк" - з десяток архієреїв, які виступили з вимогою скликання Собору. Серед них митр. Філарет Львівський, митр. Варсонофій Вінницький, митр. Августин Білоцерківський, митр. Олексій Вознесенський, митр. Анатолій Сарненський, архієп. Пимен Рівненський, архієп. Іона Обухівський, архієп. Віктор Арцизький та інші. Вони виступали за скликання Собору УПЦ та діалог з українським суспільством та владою, що потрібно всією Церквою відкрито і соборно обговорити та затвердити офіційно статус УПЦ як не МП, тобто офіційно резюмувати те, що начебто озвучується в різних заявах від УПЦ. З боку архієреїв звучали тези про те, що в їх єпархіях серед духовенства є значний попит на автокефалію, і що цей рух в середині УПЦ дедалі більше набирає сил та підтримки. Прозвучала критика окремих членів Синоду УПЦ та їхньої діяльності. Один архієрей навіть висловив недовіру Синоду УПЦ. Проте заклик до автокефалії з їхнього боку по суті так і не прозвучав. Скоріше говорили про логічне і більш чітке визначення рішень минулорічного "Феофанівського" Собору. Але навіть такі не зовсім то й "автокефальні" настрої наразилися на жорсткий спротив "синодалів". У відповідь звучало, що треба "більше молитися", "бути сповідниками" ("русского міра"?), що "Феофанівський" Собор прийняв "все що було треба" і що до кінця війни нема сенсу ще щось скликати і змінювати... Ну і потім в інтернеті з'явилися заяви окремих архієреїв УПЦ, які обвинуватили прихильників скликання Собору у "зраді", "обновленстві", "розкольництві" і т.п.

Чи щось із цього вийде? Ситуація справді закипає, бо відсутність чітких рішень і адекватних відповідей на запити власного суспільства в умовах війни, спроби зберегти "як було раніше" та відвертий колабораціонізм окремих діячів викликають природнє невдоволення в середині. Один з архієреїв УПЦ мені сказав, що "без соборності немає істинної церкви". Дехто каже, що якщо Собор не відбудеться до кінця року, то в УПЦ цілком може статись розкол... Але так само і проросійська течія, у випадку чітких рішень Собору про розрив з МП, може вчинити розкол... Чого начебто боїться митр. Онуфрій. Як я казав ще минулого року, в неоднорідному середовищі УПЦ з середини визріває три умовних течії: проросійська, проавтокефальна та течія "онуфріївців", яка готова йти слідом за своїм лідером якимсь "третім шляхом" зілотства та самоізоляції. Наразі "проавтокефальна" течія має підтримку з боку простого духовенства та пастви, але не має підтримки в Синоді. Питання, на чию сторону у цій ситуації пристане умовна партія "онуфріївців"? Поки що не видно, щоб вона опиралась на архиєреїв та священиків, які справді хочуть, щоб їхня церква була "Українською" не лише за назвою...

Для ілюстрації пристрастей, ось один з коментарів проросійських діячів з УПЦ про Архієрейську Нараду 28 липня:

"Как нам удалось выяснить, 28 июля все же владыка Онуфрий провел совещание. Ранее об этом совещании писал запрещенный в служении Андрей Пинчук. Однако, насколько нам известно, реальность весьма отличалась от его домыслов. Из того, что мы смогли узнать, интересны следующие тезисы:

Архиереи Украинской Православной Церкви, выступающие за автокефалию и полный разрыв с Русской Церковью, крайне жестко требовали этого от митрополита Онуфрия. Среди них были владыка Иона (Черепанов), митрополит Варсонофий (Столяр) и др. Также эта компания наезжала на митрополита Антония (Паканича). Ситуация осложнялась тем, что на совещании было мало владык с адекватной позицией.

Однако «автокефалистам» митрополит Онуфрий ответил: вы монахи, возьмите четки и Псалтырь и молитесь, вот ваше дело. По его словам, до окончания военных действий никаких решений приниматься не будет, «всё, что надо, уже принято» (имеется в виду «собор» в Феофании в мае 2022 года).

Появление обращений митрополита Онуфрия с антироссийскими тезисами связывают с его секретарем — отцом Пафнутием. Он близко связан с «автокефалистами».

Таким образом, получается следующая картина: митрополит Онуфрий вынужденно пошел на решения «Феофании», однако дальше, слава Богу, никаких действий предпринимать не собирается. Судя по всему, он понимает, что на дальнейшие шаги в Русской Церкви уже не закроют глаза, как это было с майским «собором».

Однако на него усиленно давят «автокефалисты», требуя «продолжения банкета». К сожалению, в этом плане митрополит Онуфрий стал заложником принципа последовательности. Людям неприятно быть непоследовательными и на этом основаны многие манипуляции и «разводки». Тут имеет место именно это.

Группа «автокефалистов» как наиболее активная в медийном плане, старается «продавить» новый собор с полным разрывом с Русской Церковью. Однако пока что митрополит Онуфрий противится этому". (Киевский батюшка).

Ну а це коментар з тг-каналу "Веселий піп" о. Андрія Пінчука про Архієрейську Нараду 28 липня.

Висновки нехай кожен робить сам, кому які подобаються ))