У Києві відбувся семінар для капеланів різних релігій, волонтерів та психологів з міжнародними спеціалістами
Часто першим кроком до побудови нового суспільства та нового мислення стає відповідь на питання, чи готові ми працювати на довірі один до одного. Про подолання конфлікту та роботу з психологічною травмою після війни розповіли міжнародні експерти в рамках семінару «Зцілення травми: як Церква може допомогти», що відбувся в суботу, 7 листопада, у Київській православній богословській академії.
«Часом люди використовують релігію, щоб виправдати насилля. А люди справжньої віри не знають, як звернутись до влади та розповісти про ці спекуляції. Так само люди зі світського суспільства не знають, чого вони їм можна очікувати від представників релігійних організацій», - зазначив доктор філософії, голова Ради глобального порядку денного з питань ролі віри при Всесвітньому економічному форумі Кріс Сейпл.
Учасники зустрічі мали змогу у неформальній розмові задати всі питання гостям, які прибули до столиці в рамках двох курсів від НПУ ім.. М.П. Драгоманова – Психотерапія та капеланське служіння, а також Соціально-політична етика та теологія. Окрім доктора Сейпла на питання відповідали експерт з подолання травми, представник міжнародної організації SIL Патриція Мієсма та фахівець з подолання конфліктів та ведення переговорів від Юридичної школи (США, Лос Анджелес) та Університету Пепердін (Відень, Австрія), доктор Тім Повнел.
До семінару долучились не лише представники громадського сектору, а й капелани від різних релігійних течій, професійні психологи та представник Міністерства оборони. Це обговорення стало можливим завдяки Християнському центру «Реаліс», НПУ ім. Драгоманова та Eleos-Ukraine.
«Ми навіть не уявляємо обсягів травми, які починаються після війни та будь-якого конфлікту. Особливо ж якщо ми говоримо про ситуацію, яка склалась в Україні. Вже на рівні наукової спільноти США ми розробили поняття «моральної рани» - вона може існувати окремо від проявів ПТСР (посттравматичного стресового розладу) та зачіпати ключові поняття моралі та віри: чим є добро та зло, чому Бог допустив таку ситуацію, де тепер моє місце і чи можливе добро як таке», - поділилась Патриція, яка має досвід роботи з травмованими людьми у Південній Африці, Азії та на Близькому Сході. Свого часу вона сама подолала травму після повернення з В’єтнамської війни, де служила медсестрою.
Окрім питань психологічних проблем та змін у суспільстві, учасники звернулись до проблеми устаткування єдиної Капеланської служби в Україні. Капелан та священик УПЦ (КП) Костянтин Лозинський вважає, що проблема доступу до військових та роботи з населенням полягає у секуляризованому та світському соціумі. За його словами, у віруючих військовослужбовців не виникає таких глибоких проблем та протиріч, з якими зустрічаються інші солдати.
«Проблема якраз лежить у тій площині, що держава не допускає Церкву до світського виміру. Попри всі заяви політиків, які приходять до церков, мечетей та синагог лише перед виборами, ми не бачимо релігії ні у школах, ні у публічному просторі. При цьому наші діти, майбутні воїни, навчаються у дусі атеїзму. Але ми всі зараз єдині у подоланні нашої кризи, священики могли б оздоровити суспільство», - підкреслив капелан.
Інший аспект погляду на запровадження служби представив полковник Руслан Коханчук від Міноборони, додавши, що служба потребує професіоналів: «Часи аматорів вже минають. Є чимало військових капеланів-волонтерів, які свого часу відіграли дуже важливу роль та підтримували бійців. Однак зараз вони не готові відповідати усім критеріям для довготривалої служби. Натомість вони кажуть про власне розчарування у капеланстві та можуть навіть нашкодити військовослужбовцям. Нам потрібна чітка система освіти та розподілу військових священиків, аби ми знали, хто та що буде нести у серця воїнів».
На зустрічі були також вперше присутні імами-капелани від ДУМУ «Умма», які вже давно опікуються мусульманами, що несуть службу на передовій. За їхніми словами, важливо мати доступ до тих, хто устатковує службу та до самих командирів, які б могли покладатись на них та довіряти. «Сучасна Україна не мала досвіду війни, окрім миротворчих операцій у світі. Досвіду у нас мало і ми його постійно шукаємо, адже лишаємось мирною країною, без орієнтації на подальший конфлікт. Мечеті також можуть стати майданчиком для зцілення та допомоги, як вони вже і працюють», - заявив муфтій ДУМУ «Умма» Саїд Ісмагілов.
Міжнародні експерти разом з представниками українських активістів погодились, що необхідно починати діалог на всіх рівнях суспільства. Основний фокус має бути саме на подолання кризи, яка стоїть перед кожним з нас, замість вирішення проблем ієрархії та доступу до влади. Тому подібні регулярні зустрічі з представниками усіх сфер суспільства матимуть вплив на будівництво нового майбутнього.
