«У мене була велика мрія! Вона досі не здійснилася», – о. Ігор Яців про перший рік молитовної ініціативи «Вервиця єднає»

Розмовляв о. Іван Вихор

Її суть – одночасна молитва на вервиці щодня о 20.00 за київським часом. У ці дні 15 тисяч людей кожного вечора разом промовляють ті самі слова молитви. Так молиться Церква!

Автором, редактором і режисером проєкту є о. Ігор Яців, керівник Департаменту інформації УГКЦ. У цій розмові він розповість про важливість спільної молитви та свою велику мрію.

Ідея Господа, втілена руками маленької людини

Слава Ісусу Христу! Отче, яким чином з’явився задум всесвітньої молитви на вервиці, а саме поєднання духовного досвіду із сучасними засобами соціальної комунікації, локального парафіяльного рівня із рівнем всецерковним і глобальним?

Якщо хтось у коментарях дякує за задум спільної молитви на вервиці, то я відповідаю, що ідея не моя. Думка раптово з’явилася в моїй голові під час подячних молитов після Літургії, а також Євхаристійних молитов після Причастя. Тому я вважаю, що задум не мій. Я просто почув, відчув, осмислив і почав думати, як це технічно реалізувати. Єдине, що я знав чітко: молитва повинна бути онлайн, наживо, глобальна, щоразу з різних частин світу та з різними провідниками.

Ми шукали варіанти, як технічно забезпечити доступ цього провідника до спільної молитви. Це важливо, адже не всі люди мають відповідну техніку та досвід. На початку пандемії коронавірусу, коли публічні богослужіння були обмежені, з’явилося технічне вирішення ідеї трансляції. Нам його підказали. Якщо простими словами, то телефон провідника для режисера трансляції, тобто для мене, стає віддаленою камерою. Перед трансляцією я тільки підказую технічні речі. Пояснюю, що для участі потрібний лише телефон і штатив. Хоча було і таке, що замість штатива використовували звичайнісінький підсвічник.

Поєднання молитви із соціальним служінням

Був задум і технічна можливість. Але ми вирішили почекати. Це робилося для того, щоб наш проєкт розпочався одночасно із ще одним, дуже важливим стартапом – «Вервиця єдності». Його метою є виготовлення і продаж вервиць із різного матеріалу. Спочатку це був бурштин – сонячне каміння, народжене на українській землі. Це так зване знаряддя для молитви виготовлене руками монахинь і добродійок. Такий соціальний проєкт мав додати нашій ідеї цілісності, певної соціальної складової. Перший ефір відбувся 14 жовтня 2020 року, на свято Покрову Пресвятої Богородиці. Його провів владика Володимир Груца зі Львова. Він молився із каплиці Митрополичих палат Свято-Юрської гори.

Співана молитва із циклом наук

З лютого цього року ви започаткували ще одну ініціативу – трансляцію спільної Ісусової молитви. Коли вона відбувається і хто її провадить?

Відмінність цього проєкту полягає в тому, що Ісусова молитва співана. Крім того, вступ до цієї молитви має катехитичний, євангелізаційний характер, його здійснює один провідник упродовж певного періоду. У такий спосіб твориться цілий цикл наук, об’єднаних однією темою. До прикладу, у вересні це робив владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії. Трансляції відбуваються із різних місць, однак є одна вимога: має бути хоча б невеликий хор чи кілька людей, які можуть співати молитву.

Розпочинаючи цю молитву, ми довго вагалися щодо того, як її запроваджувати. Були думки запускати її окремим проєктом. Проте це створило би певний поділ: частина людей молилася б Вервицю, а інша частина – Ісусову молитву. Тому було прийнято рішення молитися Ісусову молитву в неділю. Звичайно, що ми не знали, як люди це сприймуть. Проте вже сьогодні констатуємо, що кількість учасників молитви в неділю така сама, як і в інші дні. Це значить, що ядро тих людей, які постійно моляться з нами, позитивно сприйняло таке нововведення.

Цей досвід, напевно, для багатьох став також навчанням молитви. Адже не всі знали Ісусову молитву чи вміли молитися на вервиці до початку наших трансляцій.

Молитися, єднатися, творити домашню Церкву

Що ще має на меті молитовна ініціатива «Вервиця єднає»? Чи це тільки молитва?

Перша і головна мета – молитися. Невдовзі з’явилася ще одна мета – молитися разом. Адже ми знаємо слова зі Святого Письма: «Де двоє або троє в ім'я Моє зібрані, там Я серед них» (Мт. 18, 20).

Ми популяризуємо молитву. Мені відомо, що завдяки нашій ініціативі люди, які не молилися взагалі, почали це робити. Йдеться не тільки про вервицю, а й про інші молитви. Ба більше, у молитві почали єднатися цілі сім’ї. Твориться домашня Церква.

Якщо щиро, то ми із сім’єю не завжди знаходили час на спільну молитву. Тепер молимося разом. І таких сімей є багато

До жінок, які молилися наодинці, почали приєднуватися їхні чоловіки, до батьків – діти. І це чудово! Для мене, як для священника, важливо, що люди, які не практикували молитви, починають це робити.

Водночас важливою є соціальна складова проєкту, коли поєднується молитва із виготовленням так званого засобу для її здійснення. Вервицю можна купити для себе чи для рідних. Сьогодні є багато варіантів: від дорогих і виготовлених із цінного каміння до бюджетних, які сплетені з простих матеріалів.

Це єдність заради соціальних цілей Церкви, яка може через реалізацію вервиці акумулювати гроші заради здійснення своєї місії.

Маленька спільнота розуміє свою важливість, цінність і чільне місце в усій палітрі вірних нашої Церкви

Також доводилося чути від священників та їхніх парафіян про те, що саме цей проєкт створив їм можливість показати свою спільноту, заявити про себе, без перебільшення, на весь світ…

Я прагнув, щоб завдяки спільній молитві ми збагнули, якою великою та духовно багатою є наша Церква. Тому почав запрошувати на молитву різні спільноти. Усе, що їм потрібно мати, – доступ до інтернету. Інше не має значення. Не важливо, із якого місця транслюють молитву: чи це велика церква з гарним іконостасом чи звичайна кімната. Наша Церква перебуває в процесі становлення, тому в нас були молитви і із пристосованих приміщень, і з тимчасових каплиць, і з великих храмів.

Важливо також те, що нагода стати провідником молитви на вервиці є подією парафіяльного рівня. Люди прагнуть єднання заради молитви в усьому світі. Одного разу провідником була спільнота в Нью-Йорку. У них це була 13.00. Люди прийшли на спільну молитву посеред робочого дня, у вишиванках, з дітьми, з молоддю. Це дуже гарні речі, які урізноманітнюють парафіяльне життя.

Молитва відбувається наживо і все справжнє

Як покроково відбувається підготування однієї трансляції? Як вибираєте спільноти, контактуєте з ними і налагоджуєте співпрацю?

Насамперед потрібно знайти провідника молитви. Це не обов’язково має бути єпископ чи священник. Провадити молитву може диякон чи семінарист, монаша спільнота чи мирянська організація. Це представники різних духовних станів, мирянських професій і структур всередині Церкви. Оскільки ми намагаємося не повторювати провідників молитви, то знайти нових людей чи спільноту щоразу важче. Чудово, коли охочі зголошуються самі. На жаль, це стається не часто. Здебільшого люди не наважуються через скромність. Якщо провідник зголошується самостійно, я одразу вношу його у графік. При цьому стараюся, щоб у межах одного тижня не повторювалися локації. Наприклад, якщо у понеділок ми молилися зі Львівщини, то у вівторок ефір може бути з Івано-Франківська, а у середу – з Тернополя, Центральної або Східної України чи з-за кордону.

Існує інструкція у форматі документа. Його надаємо провідникам. У ній вказані технічні моменти, перелік таїнств для роздумів на кожний день тижня і тексти зі Святого Письма, які можна зачитувати під час роздумів. Далі робимо анонс і вирішуємо технічні питання. Бувають проблеми зі зв’язком і їх намагаємося розв’язати оперативно. Зрозуміло, що це не студійний звук, не ідеальне зображення. Попри це, молитва відбувається наживо і все справжнє.

Скажіть, як можна з вами зв’язатися і стати провідником молитви?

Усе дуже легко! Потрібно знайти мене у фейсбуку чи інших комунікаторах. Я не змінюю номера мобільного телефону вже понад 15 років. Він вказаний у всіх соцмережах. На цьому телефоні є все: вайбер, ватсап, телеграм. Напишіть або зателефонуйте мені, ми узгодимо графік і я буду щасливий!

Чи траплялися під час проведення цієї молитви випадки, коли справді відчувалася присутність Господа у справі?

Так! Я часто повідомляю після ефірів про такі випадки на своїй фейсбук-сторінці. Ділюся з іншими дією Божою.

До речі, такі випадки траплялися не тільки в мене, як режисера цієї трансляції, а й з іншого боку, у провідників. Коли люди заздалегідь готувалися до ефіру, несподівано зник інтернет, а перед початком трансляції раптово запрацював. Так діє Господь. Перед тим як сісти за комп’ютер, я молюся коротку молитву до Богородиці. Прошу Її допомогти, щоб усе добре відбулося.

Наша спільна молитва – це подяка і прослава Господа і Його Матері. Зрозуміло, що є протидія цій молитві. Як віруючі люди, ми маємо усвідомлювати, що єдиний наш захист від такої протидії – це Божа допомога

Одного разу було таке, що припинився ефір. Люди, які провадили молитву, повідомили, що в них зникло світло, відповідно й інтернет. У цю мить мені спало на думку таке рішення. Я продовжив молитися і транслювати молитву зі свого телефона. Разом нам вдалося відмовити ще два десятки на вервиці. Цю думку мені підказав Господь. Насправді, це просто маленька дія, яку ми спільно здійснюємо. Є багато ризиків, але одночасно є Божа присутність і допомога.

Молитовна акція «Вервиця єднає» була запроваджена на початку пандемії COVID-19, у час карантинних обмежень, задля безпеки кожного з нас. Зокрема в такий спосіб Церква перейшла в онлайн-формат, щоб перебувати зі своїми вірними у безперервному зв’язку. Чи означатиме завершення пандемії одночасне завершення молитовної акції «Вервиця єднає»? Якщо так, то яким Ви його бачите?

Молитовна акція «Вервиця єднає» завершиться за однієї умови: коли не буде тих, хто готовий провадити молитву, і тих, хто хоче молитися разом. Я не думаю, що таке станеться. Одного разу ввечері, 31 грудня, я сумнівався, чи робити вервицю. Чи захочуть люди молитися перед новорічними святкуваннями? Така ж думка виникала напередодні Святвечора, Різдва та Богоявлення. Чи збиратимуться на молитві під час святкувань і колядок? Щоразу молитва відбувалася. Звісно, учасників було менше, ніж зазвичай, але згодом люди користувалися записом молитви і все одно приєднувалися. Це видно з переглядів.

Разом наживо молиться не десять, не сто і навіть не тисяча людей. Спільно прославляють Господа понад десять тисяч вірних із різних частин світу. Є багато переглядів вже записаної трансляції. Їх буває і понад сто тисяч

Влітку відбувся спад кількості учасників молитовної акції «Вервиця єднає». До прикладу, якщо сьогодні в середньому маємо 15 тисяч людей наживо щодня, то влітку це число було менше 10 тисяч. Згодом я усвідомив, що разом наживо молиться не десять, не сто і навіть не тисяча людей. Спільно прославляє Господа понад 10 тисяч вірних із різних частин світу. Є багато переглядів уже записаної трансляції. Їх буває і понад 100 тисяч.

Думаю, ця молитва не припиниться. Навіть якщо не буде мене, є люди, які продовжуватимуть мою справу. Наша команда «Живого телебачення» працює злагоджено і може, за потреби, зробити мою роботу.

Яка найбільша кількість людей одночасно єдналася в молитві на вервиці за час проєкту?

У мене була велика мрія! Вона досі не здійснилася. Я хотів, щоб наживо молилися 100 тисяч людей. Я «зменшив» свою мрію до 50 тисяч. На жаль, поки що найбільша цифра, яка була, – це 26 тисяч людей наживо.

Як священник, я розумію, що будь-яка ініціатива спершу зацікавлює, а потім стає буденною. Попри те, є міцна основа: 10-15 тисяч людей щодня наживо об’єднуються заради молитви на вервиці. Вони часто пишуть, що моляться цілими сім’ями. Тому за цим під’єднанням насправді може бути ще більше людей. Сподіваюся, що моя мрія здійсниться, і дякую учасникам молитви, які розповідають про неї своїм рідним і друзям та цим наближають її здійснення.