Втрачені пам’ятки: які церкви Полтави знищила радянська влада
Знищені церкви Полтави, які ймовірно були підірвані вибухівкою:
1. Головний «градський собор» — це був перший кам’яний храм Полтави, його будівництво тривало до 1770 року, а ще через 10 років собору добудували два куполи над вівтарною частиною й він став п’ятибаневий. Його знищили у 1934-му році за вказівкою Полтавського обкому Комуністичної партії. У 2000 році на місці храму відбудували Свято-Успенський кафедральний собор.
2. Воскресенська церква. Мурований храм побудували в кінці XVIII століття у стилі українського бароко. Воскресенська церква мала вигідне розташування та виразний силует. Церкву та дзвіницю зруйнували в 1936 році, нині на її місці розташоване музичне училище імені Миколи Лисенка.
3. Стрітенська цвинтарна церква: спочатку була дерев’яною, а в 1782-1787 роках її звели мурованою, тобто кам’яною. Церква була розташована на місці сучасного Апеляційного суду Полтави.
«Стрітенська церква вже будувалася після Воскресенської (безпосередньо сама кам’яна церква) і от, наприклад, як пише Михайло Рудинський, що „Воскресенська церква так припала до душі полтавцям, що і Стрітенську побудували за її подобою“. Мабуть, так воно і вийшло. Кам’яна церква дійсно схожа на кам’яну Воскресенську церкву», — розповіла архітекторка Оксана Бєлявська.
4. Преображенська церква. Кам’яний храм спорудили впродовж 1859–1870 років. Церкву побудували для тих, хто відвідував Іллінський ярмарок, при ній діяла парафіяльна школа. Церква була розташована на місці теперішнього Центрального ринку, її підірвали вибухівкою в 1962 році.
Також в Полтаві за радянської влади знищили лютеранську кірху, яку збудували німці, римо-католицький костел та синагоги: вціліла лише будівля Великої хоральної синагоги, в якій спочатку відкрили робітничий клуб, а після Другої світової війни Будинок культури профкомів. Нині в приміщені колишньої синагоги розташована обласна філармонія.
«Зараз, коли ми протягом часу дивимося назад, то можна зробити висновок, який з одного боку парадоксальний, а з іншого боку має певне підґрунтя, тому що винищували у першу чергу саме українські церкви козацького бароко. Так само і по Полтаві — жодної церкви не залишилося української, вони були в першу чергу винищені.
А вже потім другим ешелоном пішли винищувати консисторські храми, які були й унікальні з одного боку, але з іншого боку видно що це були такі типові, достатньо уніфіковані споруди. Том не можна сказати, що вони мали супер естетичну цінність — це не індивідуальне проєктування», — розповіла архітекторка.
Більше про інші зруйновані та перебудовані пам’ятки й історію міста слухайте у подкасті «Стара Полтава».
