Як і чому Росія посягає на релігійну свободу в Україні: підсумки дослідження

Керівник проєкту, голова правління ІРС, Олександр Заєць розповів, що цей проєкт стартував у середині 2021 року і спершу мав на меті висвітлити порушення релігійних свобод на окупованих територіях Донеччини й Луганщини, а також в АР Крим. Однак 24 лютого, через повномасштабну агресію росії проти України, мета дослідження змінилася. Із перших днів великої війни працівники ІРС почали опитувати очевидців та документувати всі факти цілеспрямованих обстрілів, руйнувань релігійних споруд, нападів на релігійних діячів, насильства, тортур щодо них від російських військових. Відтак дослідники провели письмове анкетування, усно опитали представників більшості конфесій України та підготували доповідь на основі даних, отриманих у період із 24 лютого по 15 липня 2022 року.

Виконавчий директор ІРС Максим Васін додав, що це дослідження – реакція на те, що почало відбуватися в Україні 24 лютого, і запропонував звернути увагу на методологію дослідження.

«Чому подаємо саме цю цифру? Наприклад, у червні було лише 240 пошкоджених релігійних споруд, у дослідженні ми зазначаємо 270 – і це станом на 15 липня 2022 року. Очевидно, що за ці два місяці цифра лише зростала. Тому статистика щодня змінюється. Ми фіксували все, що бачили в публічному просторі, на сторінках репортерів, фіксували інформацію від правоохоронних органів, ЗСУ, інформацію самих релігійних організацій. Згодом надіслали опитувальник зі специфічними запитаннями, наприклад, яка кількість споруд постраждала, як саме – частково чи повністю зруйнована, пограбована тощо. Цей опитувальник ми надіслали понад 20 релігійним об’єднанням, які представляють 84% релігійної мережі України. Так ми намагалися верифікувати дані з відкритих джерел і зробити статистику точнішою. Базуючись на цьому анкетуванні ми підготували, інфографіку».

Згідно з представленою інфографікою, щонайменше 270 релігійних споруд, духовних навчальних закладів і священних місць, наприклад, кладовищ, меморіалів, зазнали руйнувань унаслідок російської агресії проти України на середину літа.

Найбільше храмів, мечетей і синагог зруйновано в Донецькій області – 71, враховуючи об’єкти в майже повністю знищеному Маріуполі. На другому місці за кількістю зруйнованих релігійних споруд – Київщина (53), де точилися бої за столицю. Також масштабних знищень та пошкоджень зазнали храми й молитовні будинки Луганщини (40) й Харківщини (39).

Цікавим є факт, що найбільше пошкоджених релігійних споруд, а саме 108, належить Українській Православній Церкві (Московського патріархату).

«Другий аспект нашого дослідження, — зазначив Максим Васін, – усні інтерв’ю з релігійними діячами, які були в гарячих точках, на окупованих територіях. Наприклад, ми маємо свідчення з Маріуполя, з Херсону, з Київщини. На презентації доповіді присутні релігійні діячі, які надали свідчення для неї. Зокрема отець Сергій Чудинович із Херсону, муфтій Саїд Ісмагілов, який пішов на військову службу і залишив керівну посаду в Духовному управлінні мусульман України Умма, а також представники ПЦУ, УГКЦ, РКЦ та Української Церкви Християн Віри Євангельської».

Архиєпископ Чернігівський та Ніжинський ПЦУ Євстратій Зоря у своєму слові згадав про міжнародну міжрелігійну конференцію «Пошук шляхів примирення в часи війни», організовану міжнародною організацією «Релігії за мир» 21-23 вересня в Токіо, у якій брав участь. «Багато людей у світі солідарні з Україною і хочуть знати правдиві, верифіковані факти про воєнні злочини російської армії. Дослідження ІРС «Російський наступ на релігійну свободу в Україні» важливе, авторитетне для міжнародних структур і повне, адже відтворює проблеми не однієї релігійної групи, а дає широкий контекст». Єпископ подякував представникам ІРС від імені ПЦУ та Митрополита Епіфанія і зазначив, що лише відкриваючи правду, ми можемо бути служителями миру. Відтак важливо чинити опір російській агресії в інформаційному просторі.

Владика Євстратій підтвердив незаперечні факти того, що в Чернігівській єпархії російська армія прицільно обстрілювала храми, при чому переважно Московського патріархату. Облаштовувала у храмах штаби, казарми, склади боєприпасів.

Ігор Козловський, один з авторів доповіді, старший науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Григорія Сковороди НАН України, зазначив, що росія має на меті не лише окупацію та фізичне знищення населення України, а й знищення свободи, гідності й нашої ідентичності.

«Що лякає росію? Насамперед наша свобода, зокрема релігійна. Лякає різноманіття релігійних поглядів, плюралізм думок. Тому метою російської агресії є знищення плюралістичного ландшафту, який утворився в Україні за часів незалежності. Дослідження ІРС показує, що в діях окупантів є система, це системні репресії. Вони не лише руйнують культові споруди, а й переслідують релігійних діячів чи простих вірян. Навіть із представниками Московського патріархату вони проводять профілактичні бесіди, примушують до колаборації. Міжнародна спільнота має знати про те, що системне знищення релігійної свободи є частиною політики «русского міра». Цей документ є голосом тих, хто постраждав чи страждає зараз від російських окупантів. Це крок у подальшій боротьбі за цінності релігійної свободи в Україні».

Віталій Кривицький, ординарій Києво-Житомирської дієцезії Римо-Католицької Церкви, у своєму зверненні виділив дві ключові думки. По-перше, відзначив, що паралелі, які є в доповіді, торкаються не лише повномасштабної війни, що триває від 24 лютого, але й війни від 2014 року.

«Ми розуміємо, що навіть якщо на початку окупації Криму чи частини Донеччини й Луганщини й не було утисків релігійної свободи, то згодом вони з’явилися. До прикладу, у нас є священник, який багато разів перетинав російські блокпости, коли доїжджав до парафій. Зрештою його затримали, ув’язнили, шість разів збиралися розстріляти, а потім оголосили певну суму за його звільнення. Тобто навіть якщо на певних територіях зараз ми маємо, так би мовити, дипломатичні відносини представників духовенства з окупантами, то розуміємо, що за якийсь час усе може змінитися. Гадаю, що цей звіт показує цілу картину – який вигляд має світ, що приходить разом із загарбниками».

Друга думка, яку озвучив єпископ, була висловленням подяки. «Мені здається, що є певний ряд правозахисників, які цікавляться цією темою, але не почуваються достатньо в ній компетентними. Цей звіт допоможе їм спричинитися до цієї справи і допомогти притягнути винних у воєнних злочинах до відповідальності».

Єпископ Анатолій Козачок, перший заступник старшого єпископа Української Церкви Християн Віри Євангельської (далі — УЦХВЄ), додав, що доповідь ІРС допоможе й у спілкуванні з міжнародною релігійною спільнотою.

«Знаємо, що в Європі, на жаль, досі потужно працює російська пропаганда. Тому ця робота для нас – доказ і фактаж на міжнародних зустрічах. Добре, що показана системність репресій проти українських Церков і релігійних організацій, незалежно від конфесій. Дуже гарно показане ставлення росіян до релігійної свободи та «інакомислія», як вони висловлюються. Адже їхня пропаганда використовує зовсім інші терміни, розповідає про свободу слова. А завдяки фактам, наведеним у цій роботі, ми зможемо руйнувати усі наративи російської пропаганди».

Анатолій Козачок розповів, що нині на окупованих територіях 30 споруд УЦХВЄ пошкоджені й 4 повністю зруйновані, тобто не придатні до відновлення. На Запоріжжі та Херсонщині у більшості домів молитви продовжуються зібрання, однак вони обмежені й сильно контрольовані окупантами. Усі доми молитви пройшли ретельний обшук, що є елементом залякування. Частина церков закриті, деякі з них окупанти використовують для своїх потреб. Всюди є тотальна заборона українського – мови, пісень тощо.

Окремо Анатолій Козачок згадав про людей, які були змушені виїхати з України за кордон. «Переміщені особи втратили не лише місце проживання, а й церкву, яку вони любили і де духовно зростали. Наразі ми заснували понад 70 громад у Європі, аби підхопити людей, переселених з України, і підтримати їх».

Митрофорний протоєрей Олекса Петрів, керівник Департаменту зовнішніх зв’язків УГКЦ, відзначив, що, на жаль, світове наукове товариство досі не визначилося, що це за феномен, який називають рашизмом. Однак, ми вже можемо визначити, що це таке, спираючись на відомі факти.

«Одразу помічаємо, що цей феномен містить дуже маленьку складову московського православ’я фундаменталістського зразка. Адже віруючі люди ніколи так не поводитимуться, якщо мають у глибині серця щось святе. Не стрілятимуть прицільно по храму бодай із містичного страху перед Божою відплатою. Тобто численні розмови про православну основу російської ідеології – це неправда. Там є значно більше войовничого атеїзму чи безбожництва, яке прийшло від радянської імперії. І такі факти свідчать, що ідеєю є знищення України як суверенної держави, українців як нації. Це імперські амбіції».

«Однак є ще один важливий момент, — додав о. Олекса. – Спеціальний геноцидальний умисел, скерований проти свободи, яка є в наших серцях. Найбільше їх лютить, що ми почуваємося вільними людьми у вільній країні. Якщо пригадуєте, то на головній сцені Майдану 2004 року було написано зовсім не «Ющенко – так». Там було написано «Свободу не спинити». І що б не робили вороги – свободу не спинити, не вирвати з наших сердець. Доповідь ІРС – важливий внесок, цінний камінь у храм нашої перемоги».

Після виступів доповідачів Олександр Заєць запропонував присутнім на онлайн-презентації переглянути одне з відеосвідчень, яке записали під час підготовки дослідження у червні 2022 року. Це було свідчення Дениса Горенькова, виконавчого директора релігійної організації «Місія Євразія», записане в Ірпені, на Київщині, на руїнах колишнього офісу і конференц-центру цієї організації. Герой запрошує глядачів подивитися на наслідки дій російської окупаційної армії.

«Будівля була збудована у 2008 році нашим центром та служила для релігійної діяльності, — говорить він. — Тут ми проводили конференції, семінари, у підвалі мали склад нашої літератури. На другому поверсі мешкали люди – іноді це були біженці, іноді учасники семінарів та конференцій. Ми робили тут багато міжконфесійних заходів. Розвивали проєкт видавничої серії Євангельських авторів. Проводили тут семінари нашого проєкту «Школа без стін» – це проєкт по освіті лідерів Церков. Однак, на жаль, тепер ця будівля зруйнована вщент російськими військами».

«Після того, як російська армія зайшла в Ірпінь, — продовжує на відео Денис Гореньков, — у нашій будівлі вони розмістили свій штаб – це бачили багато свідків, сусідів. Уже пізніше, через кілька днів після російського відступу, ми приїхали сюди і побачили багато слідів російських солдатів, гусеничні сліди від танків, залишки сухпайків російської армії. У дворі стояла вщент зруйнована російська техніка. Але зруйнована була не лише будівля нашої місії. На вулиці ми знайшли згарище з Євангеліями та релігійною літературою, яку ми випускали. Російські солдати цілеспрямовано спалили Євангеліє, надруковане українською мовою.

Російська окупація завдала нашій місії збитків на величезну суму. Тільки площа цього офісу мала понад 900 кв. м. Ми мали студію звукозапису, кімнати відпочинку, офісні приміщення. Ми досі ці збитки підраховуємо».

Наприкінці відео Денис Гореньков показує в руках обгорілий клаптик: «Це все, що залишилося від нашого видання Євангелія від Йоана».

«Наш звіт – лише краплинка в морі, — підсумував Максим Васін, відповідаючи на запитання Людмили Филипович про те, чи змінить звіт ІРС ідеалізм деяких європейців щодо мети російської агресії, невинності простих росіян і відповідальності винятково керівництва РФ, — адже воєнних злочинів набагато більше і ворожа армія продовжує їх вчиняти. Але ми віримо, що цей фактаж зі свідченнями, цифрами, даними вплине. Що партнери України по всьому світу дивитимуться по іншому на події, що відбуваються на її території. Основна теза, яку ми хочемо донести світовій спільноті – що не можна погоджуватися на замороження воєнного конфлікту, не можна миритися з окупацією та анексією. Адже якщо ми дозволимо окупантам залишатися на українській території, то бачитимемо ще більше тортур, репресій та переслідувань. Політика росії у сфері релігії – це тотальний контроль та підкорення шляхом тортур і знущань».

Повний текст доповіді ІРС доступний в електронному форматі:

• українською мовою: https://irf.in.ua/files/publications/2022.09-IRF-Ukraine-report-UKR.pdf
• англійською мовою: https://irf.in.ua/files/publications/2022.09-IRF-Ukraine-report-ENG.pdf

Резюме дослідження можна завантажити:

• українською: https://irf.in.ua/files/publications/2022.09-IRF-Ukraine-report-summary-UKR.pdf
• англійською: https://irf.in.ua/files/publications/2022.09-IRF-Ukraine-report-summary-ENG.pdf
• російською: https://irf.in.ua/files/publications/2022.09-IRF-Ukraine-report-summary-RUS.pdf

Дослідження ІРС провів за підтримки Посольства Королівства Нідерланди в Україні.