Законно й ефективно: чи можливо заборонити УПЦ МП в Україні

Леся Пиняк, Євгенія Луценко

1. Про що рішення РНБО?

Рішення РНБО нічого не забороняє. У документі є низка доручень до уряду, які він має виконати упродовж двох місяців, наприклад:

• внести до парламенту законопроєкт, який «унеможливить діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу в росії»;
• забезпечити перевірку того, чи дотримуються умови користування Києво-Печерською лаврою та її майном, а також чи взагалі є правові підстави для такого користування;

Крім того, Державна служба з етнополітики та свободи совісті, яка займається реєстрацією релігійних організацій, теж протягом 2 місяців має провести релігієзнавчу експертизу Статуту про управління УПЦ МП і з’ясувати, чи є церковно-канонічний зв’язок із московським патріархатом.

2. Що тепер зміниться?

У релігійному житті країни одразу нічого не зміниться, адже президент лише доручив розробити законопроєкт, каже Андрій Смирнов — професор Національного університету «Острозька академія», доктор історичних наук і релігієзнавець.

Крім того, рішення РНБО не стосується заборони лише УПЦ МП, а й інших спільнот, наприклад, старовірів.

Тим часом додатково влада вводить санкції проти проросійських діячів: ексдепутата Вадима Новинського та намісника Успенської Києво-Печерської лаври Павла Лебедя.

3. Чи можливо заборонити УПЦ МП найближчим часом?

Релігійні організації в Україні можуть припинити діяльність у разі реорганізації або ліквідації відповідно до їхніх власних настанов. А якщо релігійна організація, що є юридичною особою, порушила положення закону, то її діяльність можуть припинити лише за рішенням суду. .

Підставами для припинення діяльності у суді може бути:

• порушення права на свободу совісті;
• порушення відокремленості церкви від держави;
• порушення угод, договорів на користування державним майном, переданим у використання;
• посягання на життя, здоров’я, свободу і гідність людини через проповіді чи обряди;
• порушення порядку проведення богослужінь, церемоній, релігійних походів тощо;
• спонукання людей до ігнорування їхніх конституційних обов’язків;
• засудження уповноважених осіб за державну зраду.

Однак УПЦ МП не є юридичною особою: релігійної організації з такою назвою не існує.

«Сама по собі УПЦ МП не є юридичною особою. Юридичними особами, які можуть бути позбавлені реєстрації, є парафії та єпархії. Керівним центром УПЦ МП є Митрополія УПЦ, а це в принципі безлика абстрактна субстанція», — розповів митрополит ПЦУ Переяславський і Вишневський Олександр Драбинко.

Тобто, ймовірно, доведеться забороняти кожну організацію, церкву або монастир, у статуті якої прописана приналежність до УПЦ МП, і щоразу шукати законні підстави для цього.

4. Питання з Києво-Печерською лаврою

Релігієзнавець Дмитро Горєвой зазначав, що закон про заборону УПЦ МП не працюватиме, оскільки його можуть відмовитися виконувати. Натомість влада може використовувати інші важелі впливу. Наприклад, скасовувати договори оренди.

Горєвой каже, що для «виселення» з Києво-Печерської лаври, є серйозні підстави — щонайменше вони порушили договори оренди, будуючи нові споруди в буферній зоні ЮНЕСКО.

У рішенні РНБО вказано, що потрібно переглянути угоди користування Києво-Печерською лаврою, яка складається з двох частин: Верхньої та Нижньої. Комплекс належить державі, а релігійні організації користуються нею на правах оренди.

Нижня лавра (там розташовується монастир) перебуває у безстроковому користуванні, а Верхня (Успенський собор і трапезна церква) — у короткостроковій оренді до кінця 2022 року. Уряд має до кінця визначитися, чи продовжувати оренду УПЦ МП.

Православна церква України (ПЦУ) вже звернулася до уряду з проханнями. По-перше, зареєструвати нову юридичну особу «Свято-Успенська Києво-Печерська лавра (чоловічий монастир) Української православної церкви (Православної церкви України)». Реєстрація вже відбулася 1 грудня. По-друге, передати один із храмів на території Верхньої лаври для регулярних богослужінь.

Смирнов каже, що Мінкульт упродовж двох місяців має визначити, чи є правові підстави для розриву договору 2013 року про передачу частини споруд Києво-Печерської лаври у користування УПЦ МП. Договір можуть розірвати у випадку нецільового використання майна або його утримання в неналежному стані.

«Після цього можна буде розглядати сценарії реагування керівництва УПЦ МП. Зрозуміло, що воно ніколи не погодиться залишити лавру й УПЦ МП як релігійне об'єднання нікуди не зникне з конфесійної карти України. Питання лише в тому, в якій формі воно існуватиме далі. Чи погодиться митрополит Онуфрій на діалог із ПЦУ, чи піде у підпілля?» — пояснює історик.

5. Зв’язки УПЦ (МП) із росією

У травні УПЦ МП збирала Собор у Києві, де проголосила повну самостійність і незалежність від російської церкви. Тож у самій УПЦ наголошують, що юридичних зв'язків із РПЦ не мають.

«УПЦ відповідно до всіх установчих документів є самостійною і незалежною, і не підпорядковується московському патріархату. Тому на основі цього можна сказати, що ті перевірки, які будуть проходити, вони нас не стосуються», — наполягає голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Климент.

Однак це не єдині зв’язки, які можуть бути між церквами. Крім юридичного, існує церковно-канонічний зв’язок. Його має виявити або не виявити перевірка, про яку теж ідеться в рішенні РНБО.

«Поки не буде дано канонічної оцінки статуту і взаємовідносинам УПЦ МП з російською православною церквою, буде складно говорити про заборону», — каже Олександр Драбинко із ПЦУ.

6. Перевірки та поштовх до повного розриву з РПЦ

Андрій Смирнов каже, що наразі у змінах, які внесли до статуту про управління УПЦ, йдеться про певне відмежування від москви, а не про повну автокефалію. Тож, за словами історика, держава підштовхує митрополита УПЦ Онуфрія до повного розриву з РПЦ та проголошення автокефалії.

«Не формального, а повного розриву і канонічних, і юридичних, і адміністративних зв'язків з РПЦ... Так, в умовах війни немає офіційних контактів між УПЦ МП і РПЦ. Але коли вона завершиться, буде далі митрополит Онуфрій брати участь в Синоді РПЦ чи ні, ми не знаємо», — пояснює Смирнов.

Крім того, певної позиції від УПЦ МП потребують останні перевірки СБУ на території об’єктів церкви у різних областях. Правоохоронці вже знаходили прокремлівську літературу, в якій ставиться під сумнів українська державність та вихваляється росія. Також священники отримують підозри.

«І УПЦ МП ніяк не відреагувала на ці факти співпраці свого духовенства з окупантами. Тобто церква має теж для себе вирішити надалі, якщо буде займатися толеруванням колабораціонізму, то тоді держава буде реагувати в межах чинного законодавства», — каже Смирнов.