Звернення до УАПЦ

Звернення
Священного Синоду та Вищої Церковної Ради Української Православної Церкви Київського Патріархату до єпископату, духовенства і вірних Української Автокефальної Православної Церкви

Це заповідаю вам, щоб ви любили один одного. Ін. 15,17

Преосвященні владики, всечесні отці, дорогі браття і сестри!

Після останніх подій в житті нашої держави сміливо можна стверджувати, що Україна і її народ встали на шлях розбудови нового життя. Це вимагає від нас з новими силами взятися за справу утвердження єдиної Помісної Української Православної Церкви, якої прагнуть не тільки вірні наших Церков, але й переважна більшість наших співгромадян.

Головною ознакою належності до Його Церкви, Господь наш Ісус Христос називає любов: “З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою" (Ін 13,35). І якщо Спаситель зобов'язує нас любити ворогів, благословляти тих, хто проклинає, творити добро ненависникам і молитися за гонителів (Мф. 5,44), то тим більше Він зобов'язує нас виявляти любов один до одного – не на словах, а ділом.

Протягом 2000-2001 років між нашими Церквами за посередництва Константинопольського Патріархату відбувалися переговори, були підписані домовленості, спрямовані на об'єднання УПЦ Київського Патріархату та УАПЦ в єдину Помісну Православну Церкву. Не з вини Київського Патріархату цей процес призупинився, але ми віримо, що рано чи пізно єпископи, духовенство і віруючі наших Церков стануть дітьми єдиної Помісної Української Православної Церкви на чолі з Київським Патріархом. Тому зараз нам необхідно на всіх рівнях відновити діалог про єдність.

Цьому сприяє те, що Константинопольський Патріархат, як наша Церква-Мати, виявляє своє бажання активно допомогти об'єднанню українського православ'я. Ми з вдячністю приймаємо таку допомогу, разом з тим розуміючи, що відновлення православної єдності в Україні залежить, в першу чергу, від наших спільних зусиль, а не від зовнішньої допомоги. Ніхто не вирішить існуючі в Українській Православній Церкві проблеми, якщо ми самі не візьмемося це робити. Від слів про бажання об'єднатися нам слід переходити до діла.

Священноначаліє Київського Патріархату закликає до діалогу і об'єднання. Ми висловлюємо сподівання, що не в довгому часі будемо мати можливість біля спільного престолу дати один одному цілування миру і від серця промовити: «Христос посеред нас – і є, і буде!”.

З любов'ю у Христі

Священний Синод і Вища Церковна Рада
УПЦ Київського Патріархату

23 лютого 2005 року

Джерело: "Українське православ'я"