Священник Юліан Тимчук. Церковно-громадський діяч, блогер. Про Бога, церкву, життя та молитву простими словами.
Хелловін – це свято, яке багато людей відзначає 31 жовтня. У Біблії про Хелловін немає жодної згадки, однак воно має язичницьке походження.
Дійство походить від древніх кельтів Ірландії та Шотландії, котрі ділили рік на дві половини. Новий рік наставав саме у ніч з 31 жовтня на 1 листопада і називався Самайн. Кельти вважали, що в цю ніч душі можуть виходити з потойбіччя, тому одягали звірині шкури, залишали на вулиці гостинці, а друїди танцювали з бубонами та приносили жертву.
У 601 році Григорій Двоєслов рекомендує місіонерам не викорінювати, а перетворювати місцеві язичницькі звичаї на християнські. І до 8 століття Самайн став називатися Днем всіх святих, та лише у них. Шотландці та ірландці емігрували до Сполучених Штатів і популяризували так званий Гельсінкі і там. Далі воно через телебачення та журнали набуло популярності. Втративши релігійну складову людям подавали лише окультизм, відьомство і потойбіччя. А те, що люди, а зокрема молодь бачать сьогодні, лише іграшки та навіяна фільмами атмосфера.
Назва “Хелловін” розшифровується як “вечір всіх святих”. Ми маємо такий день – це Неділя всіх святих, яка відзначається церквою у першу неділю після П'ятидесятниці. А отже Хелловін – це не просто невинна розвага, а подія, у основі якої лежать фальшиві вірування про померлих та демонів, тобто злих духів. “Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського” (1-е до коринтян 10:21).