Візит кардинала Пароліна, який включав і схід, і захід України, богослужіння і зустрічі з політиками, передовсім мав в центрі уваги людей, що постраждали від війни. Цей візит показав, що Папа Римський Франциск є близьким до України в цей критичний час.

Не дивно, що саме П’єтро Паролін є держсекретарем, світською мовою прем’єр-міністром Ватикану, другої особою після Папи в Католицькій Церкві під час понтифікату папи Франциска. Папа Франциск, який має особливу харизму, що привертає увагу і прихильність цілого світу, призначив на посаду свого головного співпрацівника людину з особливо шляхетними рисами. Досвідчений дипломат, спостережливий аналітик – кардинал Паролін передусім є чутливим душпастирем і просто дуже теплою і скромною людиною. Спостерігаючи і спілкуючись з ним у різних ситуаціях та чуючи реакцію різних осіб – єпископів, священиків, мирян - можу без сумніву сказати, що держсекретар Ватикану глибоко промовив до своїх співрозмовників в Україні.

Маленькі жести уваги, те як він запам’ятовував імені, наприклад семінаристів під час зустрічі, його щирість та безпосередність, що позбавлена дипломатичного фасаду, особисто для мене була дуже зворушливою.

І сам кардинал був зворушений. Він не сподівався на такий спокій та статечність нашого народу, його дивувала гідність українців, які живуть в країні кризи, де війна, економічна бідність та політична невизначеність могли б бентежити і вкрай пригнічувати людей. Він бачив і витирав сльози, він чув біль та вислуховував життєві драми, але він також бачив, що український народ є об’єднаний, незважаючи на етнічні, мовні та конфесійні різниці, і що він гідно стоїть перед надзвичайними викликами сьогодення.

Кардинал зауважував віру народу і до неї закликав, підкреслюючи, що Бог любить Україну і українців. Він сам зізнавався, що поїздка для нього багато пояснила і приблизила нас до нього. «Я вас ще більше полюбив», - сказав він під час приватної зустрічі в Святоюрських палатах. Зрозуміло, що це не просто слова.

До приїзду і після приїзду безпосередній контакт і спілкування з Україною та українцями не були і не будуть єдиним чинником у визначенні політики Ватикану щодо війни в Україні, але важливо, що кардинал неодноразово вжив саме слово війна і наголошував, що розв’язання проблем спричинених нею, має відбутися згідно з міжнародним правом.

Блаженніший Святослав на прес-конференції в Києві «розтлумачив» дипломатичну мову кардинала  – Росія пошила міжнародне право анексією Криму і спонсоруванням війни на Донбасі.

Папа Франциск це розуміє і, не маючи ні війська, ні політичних чи фінансових важелів, щоб впливати на саму війну, пішов євангельським шляхом – допомагати бідним, покаліченим, бездомним, нагим, голодним, спраглим, опечаленим. Як не раз звучало протягом цих днів -  фінансова допомога, що надійде потерпілим через папу Франциска, не може задовільнити колосальної потреби, яка є і буде в Україні у цей воєнний час. Однак вона є знаковою  та значущою, бо засвідчує, що проголошенням надзвичайної збірки 24 квітня папа хотів звернути увагу Європи і світу на несправедливість та страждання, що їх переживають громадяни України.

Жест папи щирий і правдивий. Ніхто не зможе проконтролювати, хто і як цей жест відчує та зрозуміє, але я радію, що маю Папу, який торкається цілющою десницею українських ран, що його держсекретар в такий Божий і людський спосіб представив Господню любов, і що моя Церква, інші Церкви та релігійні організації України виявляли та виявляють чимраз більше ту гідність, до якої Бог нас кличе і яка є запорукою нашого благополуччя, миру і правдивої радості.