Думаю нікому з освічених та розумних людей не потрібно доводити важливість та актуальність міжрелігійного діалогу в Україні, те що він має бути, це вже стала аксіома. Проте в Україні паралельно існують декілька форматів цього діалогу, і що цікаво, вони майже не перетинаються один з одним. Кожна з груп, що залучена до міжрелігійного діалогу, з різних обставин, функціонує окремо. Я не хочу вдаватись в розмови, чому тає сталось, і чи корисно це, зараз про інше - про об'єктивні перспективи міжрелігійного діалогу. Серед усіх форматів, хочу звернути вашу увагу на ВРРО. Всеукраїнська Рада Релігійних об’єднань (ВРРО) є найширшим форматом міжрелігійного діалогу в Україні з усіх існуючих форматів: в цій Раді присутні християни, іудеї, мусульмани, буддисти, бахаї, кришнаїти та
РУН-віра. Більш широкого міжрелігійного представництва просто не існує в Україні. Фактично вона є пілотною моделлю міжрелігійного діалогу, що обов’язково відбудеться і у майбутньому.

Можна скільки завгодно не бажати помічати глобальні тенденції, але я абсолютно впевнений, що через декілька десятків років міжрелігійні діалоги в рамках тріади: християнство/іслам/іудаїзм будуть вже не актуальні, і на офіційному рівні державі та громадському суспільствупросто доведеться перейти до міжрелігійного діалогу, саме в тому форматі, який зараз уособлює собою ВРРО.

Для цього є абсолютно об’єктивні підстави: найбільший приріст населення відбувається в Китаї, Індії, Японії, країнах південно-східної Азії та в мусульманських країнах, в той час як корінне населення старого світу нажаль зменшується. А це саме країни де розповсюджений буддизм, різні напрямки індуїзму, іслам, конфуціанство та інші релігії, які в нас поки не помічають на високому офіційному рівні.

Глобалізований світ, міграційні потоки, вільне пересування ідей, в тому числі і духовних, скоріш за все змінять знайомий, приємний, комфортний для нас всіх Світ. Тому потрібно бути готовими не лише до відомих нам всім християнських конфесій, а до зустрічі з поки що маловідомими пересічному українцю великими релігіями, що розповсюджені саме в цих регіонах світу. Це зовсім не є якоюсь загрозою, це звичайна демографія - наука про людство.

Я. як учасник ВРРО, хочу зазначити, що започаткувавши широкий діалог в рамках цієї міжрелігійної Ради, ми на громадських засадах, на чистому ентузіазмі, з любов’ю і повагою один до одного, робимо те, про що вже зараз мають думати в рамках стратегічних досліджень майбутнього, висококваліфіковані державні інституції. Звісно, ми не знаємо чи думають про це геніальні стратеги майбутнього України, проте ми думаємо. І ми не просто думаємо, а вже третій рік поспіль ми випробовуємо все на практиці. Чи можливий діалог між настільки різними релігіями? Якщо він можливий, то в якому форматі? Чи може він переходити в практичну площину? Де межі такого діалогу? Як має поставитись держава до цього? Перед нами дуже багато цікавих питань!

Я завжди кажу: «Україна – країна великих можливостей. Ба більше, ми є кузня глобальних форматів на майбутнє.» Ну скажіть мені будь-ласка, де можна ще випробувати такий формат міжрелігійного діалогу, що діє абсолютно добровільно без втручання і допомоги держави? Хіба що в Сполучених Штатах Америки, але за інформацією, що я маю, там цей діалог більш формалізований, на рівні офіційних дискусій на з’їздах та конференціях. А в нас він живий, практичний, ми навчились домовлятись без офіціозу. Ми робимо майбутнє. Ми або навчимось усі домовлятися і жити поруч, або світ не витримає такої кількості напруги.