«Джихад» і добровольці: книжка, яка має зламати стереотипи
Відтепер про цей багатогранний феномен мусульманської релігії можна детально дізнатися з нової книжки шейха Сейрана Аріфова "Джихад. Історія, стереотипи, сучасні реалії, автентичні джерела". Її презентація відбулася днями в інформаційному агентстві УНІАН у Києві.
Джихад – це широке поняття, його видів і форм в ісламі багато
Це комплексне дослідження про джихад та його значення в ісламській культурі. Висвітлюється історія й сьогодення явища та пов’язані з ним стереотипи. Адже творення негативного чи спрощеного образу ісламу, нерозуміння його принципів і символів спираються, великою мірою, на спотворене розуміння явища джихаду. І це заважає неупередженому діалогу культур та релігій, загалом, взаєморозумінню між людьми.
Автор книжки, вчений-ісламознавець, голова Всеукраїнської Асоціації громадських організацій "Альраїд", член ради з фетв та досліджень Духовного управління мусульман України «Умма», громадський діяч і журналіст, шейх Сейран Аріфов, присвятив цьому дослідженню понад 10 років.
«11 вересня 2001 року, коли в США стався всесвітньовідомий теракт, вчинений особами, що називали себе «мусульманами». Я тоді навчався в ісламському університеті, — згадує ісламський вчений. – По всьому світі пройшла хвиля: політики, науковці жорстко пов’язали цю трагедію з ісламом: ось до чого, мовляв, призвів джихад. Тоді у мене виникла ідея детально вивчити це питання і постаратися дати на нього якомога об’єктивніші, вичерпні відповіді».
Дослідник наголошує, що автентичних джерел про іслам є лише два – це Коран і Сунни. Такими не є думки окремих богословів чи мусульманських діячів.
Шейх Сейран Аріфов пояснює, що джихад – це широке поняття, його видів і форм в ісламі багато. Збройна боротьба – лише одна з його форм.
«Упродовж останніх трьох століть для мусульман ця тема дуже актуальна, — каже шейх. — Свого часу чимало мусульманських країн були завойовані, колонізовані і, природньо, що там відбувалася визвольна боротьба, а потім боротьба внутрішня – за владу між різними політичними силами. Чи правильно велася ця боротьба – це окреме питання. І на нього я також постарався дати відповідь у книжці».
Незнання призводить до поширення мови ворожнечі
Передмову до видання написав відомий релігієзнавець, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Ігор Козловський. На презентації книжки він підтвердив, що назви явищ інакших, малознайомих культур досить часто використовуються в іншому значенні, далекому від справжнього. Таке невігластво призводить до поширення мови ворожнечі. Найбільш спотвореною є тема джихаду, через транслювання стереотипів у ЗМІ та виступах політиків.
«Я зіткнувся з цим терміном у студентські роки, коли вивчав історію країн Азії та Африки, — згадує Ігор Анатолійович. – Мене зацікавило, що культурну революцію в Алжирі після його звільнення від французької колонізації алжирці назвали джихадом. Вони боролися, головним чином, з неписьменністю, працювали зі свідомістю людей. А джихад, насправді, — це «зусилля, докладені для донесення істини». Ці зусилля можуть бути в різних сферах — побутовій сфері, у подружніх стосунках, у соціальному житті. І, звісно ж, в обстоюванні прав і свобод людині, в захисті Батьківщини».
«Я частенько вступав у дискусію довкола терміну «джихад», — розповідає Ігор Козловський. – Два такі випадки сталися під час мого дворічного полону в бойовиків на території окупованих районів Донбасу. Пригадую, як мене, після катувань, привели в якийсь кабінет, зняли мішок з голови і я побачив офіцера-феесбешника. Він повідомив, що читав мої книжки і не погоджується з моїми висновками про іслам і джихад. Щось відповідати мені було складно, я декілька діб був без води і їжі. Міг лише слухати. І тоді зрозумів, з якої причини ці агресори з’явилися на нашій землі: через невігластво і намагання свою ідеологію ненависті розповсюджувати все далі».
Друга бесіда відбулася вже після визволення. У Празі пан Ігор зустрівся з президентом Чехії Мілошем Земаном, який долучився до його звільнення. У ході розмови вони також вийшли на тему ісламу. І релігієзнавець зрозумів, що в цього інтелігентного європейського лідера також спотворене уявлення і про феномен ісламу, і про таке непросте поняття як джихад.
«Тому копітка праця Сейрана Аріфова є дуже важливою, — підсумовує дослідник. – І це також був його джихад – зусилля, щоб дати українському суспільству і ширшому співтовариству розуміння, чим же насправді є цей феномен». Нагадаємо, що шейх Сейран, кримський татарин, переїхав з родиною до Криму підлітком у 1987 році. Там закінчив медресе, а після завершення духовної освіти в Ліванському університеті «Джанан» викладав духовну науку. У 2014-му, після окупації українського півострова російськими військами, змушений був виїхати з Криму.
«Чи можуть терористи виправдовувати свої злочини джихадом?»
Про термін «джихад» та упередження щодо нього говорив на презентації і муфтій Духовного управління мусульман України "Умма", керівник Українського центру ісламознавчих досліджень, шейх Саїд Ісмагілов.
"Джихад – це внутрішній богословський термін, — пояснив він. – Часто журналісти та політики перекладають його як «священна війна». Утім війна в ісламі не є священною. «Священна війна» – це насправді європейський термін, накладений на слово "джихад". У Корані слово «джихад» означає докладання зусиль вірянина, аби покращити життя: своє, суспільства, держави. Це – духовні зусилля, щоб зробити світ кращим».
Саїд Ісмагілов переповів історію, як пророк Мухаммад, повернувшись з військового походу, звернувся до воїнів з такими словами: «Ми повернулися з малого джихаду. А зараз ідіть по домівках і займайтеся великим джихадом». І пояснив, що джихад — це боротьба із власними недоліками, гріховністю. Бо людина може бути рішучою і хороброю перед іншими людьми, але водночас капітулювати перед власними вадами.
За словами муфтія, останніми роками цей термін стали використовувати для залякування людей. А терористів і вбивць стали називати «джихадистами». І от один з розділів книжки присвячений питанню: «Чи можуть терористи виправдовувати свої злочини джихадом?». Ще один розділ піднімає питання: «Чи вважається джихадом спротив деспотичній владі, яка порушує дані Богом людині права?» Відповіді на ці питання допоможуть зрозуміти ісламський світ.
Ця книжка буде цікавою і корисною не тільки журналістам і викладачам гуманітарних дисциплін у вишах. Але й усім, хто цікавиться багатоманітністю культур України та розуміє, що єдність на благо Батьківщини має основою взаєморозуміння і правдиві знання про ідеали й принципи релігійних спільнот на наших теренах. Особливо тепер, коли в Україні триває визвольна війна.
«Чи можна вважати джихадом службу мусульман в Українській армії?» — таким було одне з питань журналістів. Саїд Ісмагілов у відповідь нагадав, що у середньовічних мусульманських країнах війна за визволення територій від загарбників часом називалася джихадом. Зараз розуміння захисту своєї країни як джихаду – це особиста справа. «Ті мусульмани України, які пішли захищати Україну в якості добровольців, вважали це джихадом, — пояснює духовний лідер українських мусульман. – Ідучи до війська, вони захищають і своє особисте майно, і спільне майно держави».
За словами науковця, пророк Мухаммад сказав, що життя, майно і гідність вірянина є недоторканими. Отже, якщо хтось намагається позбавити людину цього, вона має захищатися.
У свою чергу, релігієзнавець Ігор Козловський додав, що зовсім скоро ми святкуватимемо День свободи і гідності. Робитимемо певні підсумки української історії, починаючи від Революції на граніті, Помаранчевої революції, Революції гідності. А слово «джихад» є дуже близьким до розуміння свободи і гідності. Нам украй необхідне докладання зусиль кожного, щоб постати як цивілізована країна, яка має гідне місце у світовому співтоваристві.
