Георгіївська церква в Седневі: риштування вже знято, але роботи не завершено
– Хоча риштування і знято, але зробити в храмі належить ще чимало, – розповідає заступник начальника Чернігівського обласного управління містобудування та архітектури Вікторія Зеленюк. – Гадаю, внутрішнє оздоблення – тонка клопітка робота – займе не один місяць. До того ж на прихрамовій території ще належить провести археологічні розкопки. А вже після того тут буде споруджено резервуар для води (якого раніше не було): він виконуватиме і протипожежну функцію, і естетичну, і становитиме разом зі спорудою єдиний комплекс. За весь час реставраційних робіт на Георгіївську церкву витрачено з державного бюджету біля двох мільйонів гривень. На рік нинішній кошти ще не надійшли, але роботи не припиняються.
Реставраційні та опоряджувальні роботи на історичному об’єкті виконує ВАТ „Чернігівреставрація”, вагому допомогу надає Український науково-дослідний інститут „Проектреставрація”. За його участю і було детально сплановано відбудову церкви.
Виявилося, що необхідно замінити пошкоджену деревину в стінах, і для цього довелося повністю розбирати храм. Ця робота зайняла рік. Потім ще рік – спорудження наново, з дотриманням усіх параметрів. Старі підвалини так і залишили в землі, а новий фундамент зробили цегляним. Перші чотири вікна – з дуба, а далі, де було потрібно, покладено сосновий брус з живицею. У кожної деталі дерев’яного храму – свої секрети.
Чого лише вартий гонт на даху і куполах? Виготовляють його лише зі смереки, тому матеріал доставляли з Львівщини та Івано-Франківщини. А кожну дощечку треба прокип’ятити в оліфі й „веретенці” – спеціальній оліфі. На разове покриття куполів витрачається близько 50 літрів оліфи.
У процесі реставрації у Георгіївської церкви з’являються нові деталі, яких не було в старій споруді: це обшивка і два додаткові куполи. Обшивка потрібна в першу чергу для захисту стін від несприятливих погодних умов, а от два нові куполи викликають у седнівців запитання. Адже стара церква була однокупольною – так пам’ятають старожили і свідчать письмові джерела.
І тим не менше, Георгіївська церква справляє враження дива і подобається жителям старовинного селища більше, ніж тоді, коли в ній знімали перший радянський трилер „Вій” (за однойменним твором Миколи Гоголя), а споруда розсипалася в усіх на очах...
На запитання, чи вже відомо, хто стане господарем храму, Вікторія Зеленюк відповіла, що це стане відомо по завершенні всіх реставраційних робіт. А щодо господаря, то він неодмінно повинен бути, щоб надалі зберігати церкву в належному стані. Зрештою, питання передачі храму – в компетенції облдержадміністрації.
Світлина Ніни Петровської
