Блог Миколи Малухи_image

Блог Миколи Малухи

Moral macht frei

20.03.2009, 09:53
Після закінчення двох круглих столів стосовно співпраці ЗМІ та релігійних громад, де основною темою було обговорення більш якісного висвітлення релігійного життя в країни, я вирішив викласти власні думки стосовно цієї тематики. А проблеми насправді є.

Нещодавно у своєму блозі я ініціював обговорення щодо петиції «Громадяни проти Комісії з Моралі». Не збираюся бути адвокатом вище згаданого органу, тим паче, що діяльність Комісії протягом року виглядала безглуздою і недолугою. Але я висловив своє занепокоєння з приводу появи цієї петиції, що її ініціатори мають зовсім іншу мету.

У пострадянських країнах люблять згадувати про «загниваючий Захід», де не лишилося й йоти моралі. В тому числі про американський Голівуд, що став фабрикою різного роду сексуально збочених комедій на кшталт «Американського пірога». Список можна продовжувати.

Нажаль, Україна нічим не краще за «західників», якщо не гірше. Подивитись на нашу рекламу, канал М1, фільми, які крутять, і «дитячий час», біл-борди журналу «ЕГО» із голою попою по всьому Києві. Все це має свою матеріалізацію у кількості абортів (за підрахунками громадських організацій – 30 млн. за часи незалежності), розлучень, сексуальних злочинів – зґвалтувань.

В такому розбещеному суспільстві деякі ініціатори та автори петиції відчувають себе «як риба уводі». Їм комфортно, бо є попит на них, на їхню діяльність (вони це називають творчістю). Відповідно зрозуміле їхнє прагнення зберегти подібний стан речей. Ситуація навколо Комісії використовується не для того, щоб побороти недієвий орган. Це – привід для боротьби з будь-якими бастіонами, що хоч якось дбають про моральні межи в цій країні. Бо моральний контроль – це занепад їхньої сексуально збоченої культури.

Автори майстерно підмінюють поняття і жонглюють фактами. Задля поширення кола прихильників борці з мораллю нажахали «тиском на свободу слова», «відновленням тоталітаризму» та «появленням фашизму». Тобто ті люди, для яких мораль – це не пустий звук, які хочуть щоб їхні діти зростали у здоровому суспільстві, позбавленому розбещеності, – фашисти. Деякі прихильники свободи самовисловлення навіть зробили саркастичний плакат на нацистський мотив «Moral macht frei».

Ця дискусія мене занурила у глибокий сум, бо я побачив велику кількість людей, які вважають прояви збочення в культурі еволюцією у мистецтві. А її творців – геніями сучасності.

Цей світ реально сказився.