Китайська компартія, проголосивши курс на впровадження аутентичної китайської системи цінностей, поширює нову політику і на релігійну ідентичність громадян. Під час ХІХ З’їзду КПК один з її провідних чиновників — Чжан Іцзюн — заявив про те, що релігії мають адаптуватися до соціалістичного середовища та не сприяти інфільтрації чужих культурних трендів до китайського життя. Звітуючи про стосунки влади з релігійними традиціями, чиновник наголосив: «Ми ефективно впроваджували політику свободи віросповідання, виходячи з того, що релігії в Китаї мають бути китайськими за орієнтацією, використовували соціалістичні серцевинні цінності задля сприяння розвитку релігій, а також ефективно захищали легальні права релігійної спільноти».

Тобто релігійна громада отримує право на вільне сповідання віри в разі, якщо готова працювати в тренді китайського альтернативного проекту. Якщо згадати, про які цінності йдеться, цілком логічним виглядає наголос на те, що саме колективні інтереси китайського суспільства, а не особисті права конкретної людини чи групи мають найвищий пріоритет. А якщо релігія сприяє екстремізму, тероризму, ворожій інфільтрації чи злочинам проти китайської моделі — вона отримає відповідні санкції. Окремо під час прес-конференції була порушена тема етнічної єдності китайського суспільства: попри етнічне та етнорелігійне різноманіття Китаю, всі групи мають поважати одна одну та запобігати конфліктам.

Саме в контексті єдності китайського народу та його особливого шляху в глобальному світі пролунав і заклик до інших держав не підтримувати Далай-ламу. Ця новина розійшлася в засобах масової інформації окремо від контексту прес-конференції, але її меседж продовжує попередній. А саме — жодна релігія (християнство, буддизм чи щось інше) не може створювати загрозу пріоритету соціалістичних «серцевинних цінностей», а якщо така загроза є, то КНР докладе зусиль, щоб іноземні уряди не підтримували ініціатив, які партія вважає загрозою. Під іноземними урядами в даному випадку розуміється не лише класичний ворог — секулярний захід, але навіть сусіди й колеги по БРІКС, тобто Індія.

Позиція ЦК КПК, яку озвучив Чжан Іцзюн, свідчить про те, що справжній пафос «серцевинних цінностей» полягає не просто в реалізації політичного проекту альтернативної глобалізації, а в формуванні специфічного світогляду, частково замішаного на китайському соціалізмі, а частково — на конфуціанських і легістських настановах. Відтак, інші світоглядні настанови мусять все більше відходити на другі позиції, стаючи особистою справою кожного, зникаючи з публічного виміру. Можна сказати, що Китай сьогодні закладає новий поверх у розбудові свого варіанту «громадянської релігії», де визнання пріоритету «серцевинних цінностей» над конкретною релігійною традицією є запорукою відсутності санкцій.