В Урочистість Всіх Святих маємо можливість серцем заглянути в Царство Небесне та поспілкуватися з тими, хто вже знаходиться в епіцентрі щастя - у небі. Побачимо перед усім  занурених у любові Отця, Сина і Святого Духа наших старших братів і сестер, які, маючи як і ми багато проблем і спокус, змогли витривати до кінця, плекаючи гідність людини як Божої дитини.

Побачимо у небі людей із усіх народів, племен та язиків, побачимо з'єднаних у повноті щастя православних, католиків, протестантів, і всіх хто шукав Бога всім серцем.

Можна побачити також, як багато вони хотіли би сказати нам, чиє земне паломництво ще триває. Небо є одне для всіх, і там немає секторів для різних категорій людей чи різних конфесій. І наші брати і сестри з неба, якщо була би така можливість, напевно, просили би нас, щоби ми могли уже на землі започаткувати цю єдність, щоби відчувати цей передсмак неба. А смаком неба власне і є ця єдність з Богом і людьми, з яким будемо разом і у вічності. І цим смаком вічної радості і любові можемо насолоджуватись вже на землі. Як у Святому Причасті ми єднаємось з Ісусом, очікуючи зустрічі у вічності з Ним, так і прагнення повної єдності всіх християн може наблизити нас вже сьогодні до усіх святих, хто вже у повноті з’єднаний на Небі.

Тому нехай усі святі допоможуть нам будувати єдність на землі, і вірю, що завдяки цьому ще більше людей попаде на небеса.

Треба відкинути чвари, залишити поняття: "це неканонічне", "це не наше", "це чуже", але на все, що прославляє Бога, дивитися як на своє і рідне. Так як нема Ісуса протестантського і католицького, але є наш Господь і Спаситель Ісус Христос, немаєлише католицької чи православної ікони Матері Божої, Ісуса чи святих, так і не може бути молитви до Господа «не нашої», співу «не нашого». Якщо хтось співає до Бога чи розмовляє з Господом в молитві, то це моя молитва і мій спів. Тому що це мій Господь, Він один, який прагне з’єднати нас вже на землі, щоби разом із сонмом усіх святих одного дня ми прославили Його і на Небі